Злива у Великій Кісниці: зносило навіть автомобілі

Сильна злива, що пройшла 1 червня, наробила лиха у селі Велика Кісниця. Потоки води розмили у п’яти місцях захисні дамби і хлинули ровами та ярами в село. Затопило городи, подвір’я, погреби і підвали, підтоплені також 11 житлових будинків і 25 криниць. Сила стихії була такою, що в яр віднесло навіть автомобіль, який місцеві жителі саме почали завантажувати овочами – збиралися на базар.

Голова Великокісницької сільської ради Микола Ганзюк розповідає:

– Вода несла із собою мул і каміння, тепер усе це опинилося в селі і на довколишніх дорогах, подекуди лежать кам’яні брили завбільшки з половину легковика. На щастя, обійшлося без жертв. Жодна хата не зруйнована. Одначе в одному з домогосподарств обвалився підвал, а ще – впала частина стіни літньої кухні, і там від газової плити відірвало та віднесло балон. Втопилося п’ятдесят курей та п’ять індиків.

Велика Кісниця розташована на березі Дністра, в улоговині між пагорбами, висота яких сягає 200 м. Через це село неодноразово підтоплювало і раніше, але в 70-х роках минулого століття для захисту від стихії біля полів, що розкинулися на пагорбах, насипали дамби.

– Це були просто земляні вали, так звані водовловлювачі, – пояснює Микола Ганзюк. – Дощова вода з полів стікала туди і там затримувалася. Проте з часом дамби затягло мулом, їх ніхто не відновлював, тому вони і прорвалися.

На урожай картоплі та овочів сельчанам розраховувати не доводиться: на багатьох присадибних ділянках городина опинилася під шаром води, намулу і каміння, у деяких господарів позносило парники, а подекуди постраждали і дерева.

– Низькорослі культури всі залило, починаючи від 50 см і до метра, навіть сьогодні ми проходили по селу, то ще стояла вода, місцями до 20-30 см. Її відкачують, але вона знову прибуває. Проблем із питною водою немає, бо майже в кожного на подвір’ї є своя криниця, всього їх у селі десь 1200.

З підтоплених криниць воду відкачуємо та проводимо дезінфекцію, бо для технічних потреб вона підходить, а для вживання – ні.

Сильний дощ ішов у всьому Ямпільському районі, та найпотужніша злива була на межі з Молдовою, звідки й прийшла дощова хмара.

Учень місцевої школи Станіслав Стариш згадує:

– Удень дуже сильно парило на дощ, ми навіть з однокласниками після консультації у школі пішли до Дністра скупатися. Гроза почалася о восьмій вечора, я глянув у бік Василькова – а там суцільна біла стіна. І тут із яру в садок хлинув сильний потік води з камінням і крейдою. П’ять чи сім яблунь і персиків одразу просто знесло. Весь садок зараз у крейді. Мама збирається віднести до сільради заяву з фотографіями завданих збитків. У селі повно рятувальників і медиків. Односельчани, садиби яких постраждали, теж пишуть заяви.

Дісталося і дорогам: та, що на Придністров’я, розмита, подекуди вода вирила рови завглибшки до трьох метрів. Постраждало 11 кілометрів доріг – вони тут гравійно-піщані.

– Під’їзні дороги до села трактор із комунгоспу розрівняв. Тепер там можна і проїхати, і пройти, і корів прогнати, – розповідає Микола Ганзюк. – Залишаються ще ті важкодоступні ділянки, де потрібно вивозити нанесену грязюку та каміння.

Рятувальник Олександр Гончарук каже, що техніки для ліквідації наслідків стихії задіяли багато, але й обсяг робіт чималий:

– Роботи вистачить, мабуть, на кілька днів. Відкачуємо воду, розчищаємо дорогу від повалених дерев і великих брил каміння. Працюємо цілий день.

У селі побували керівники області та району. Створена спеціальна комісія, яка оцінює вартість завданих стихією матеріальних втрат.
– З місцевого бюджету покрити всі видатки ми не зможемо, – каже сільський голова. – Тому мусимо звернутися до районної та обласної адміністрацій, щоб виділили кошти з резервного фонду.