Що іноземці дізнаються про Ямпіль з Вікіпедії
Не секрет, що нині ямпільчани заполонили півсвіту. Це, звісно, жарт, але не зовсім. Уявімо ситуацію: ямпільчанин потрапив у Китай. Понарозказував про своє рідне місто, мальовничі пейзажі, ретро-пором до Молдови, дивний пам’ятник, привітних людей. І китайці, натхненні розповідями туриста, вирішили, що треба про це місто дізнатися більше. Зайшли на китайську Вікіпедію. А там: «Ямпіль — це українське місто в центрі країни. Від обласного центру Вінниці — 112 кілометрів. Місто стоїть на висоті 81 метр над рівнем моря, населення у 2011 році складало 11 302 людини. Під час Другої світової війни, з 21 липня 1941 року до 20 березня 1944 року, місто було в окупації нацистської Німеччини”.
Це все. Ми процитували усю статтю в перекладі. Щось подібне можуть дізнатись іноземці з 20 інших країн. Про Ямпіль у Вікіпедії можна прочитати білоруською, німецькою, англійською, чеською, французькою, вірменською, грузинською, японською, італійською, польською, китайською, норвезькою і на івриті. А ще перською, якутською, в’єтнамською, кримськотатарською і навіть мовою урду.
Найбільшою є російська версія. Українська — на другому місці.
Ми провели аналіз всіх цих статей і готові розповісти, що там познаходили. Приміром, цікаві помилки. Норвезька, швецька і румунська Вікіпедії показують, що герб Ямполя досі прикрашає двоголовий російський орел, плутаючи царський символ міста із сучасним. Такий же ляп і у статті, написаній на мові дружнього нам кримотатарського народу.
Вікіпедія на івриті, як не дивно, пише лише про Ямпіль єврейський. З 1917 по 1920 рік у місті відбувалися погроми єврейських помешкань, а в радянські часи закрили синагоги та забрали ідиш з шкільної програми.
Під час війни, коли місто було в складі румунського Придністров’я, тут була транзитна зона для депортованих з Буковини і Бессарабії євреїв.
Потім були гетто. Тих, хто вижили, за рік відправили у трудовий табір, де більшість і загинула. Згадують про євреїв і в англійській та чеській енциклопедіях. Пишуть, що під час перепису населення 1900 року їх тут жило 2823 людини.
Румунська Вікіпедія детально не згадує далекої історії – акцентує на тому, що більш актуальне для ямпільських сусідів. Зокрема, що під час Другої світової у місті була резиденція уряду Придністров’я. Короткий екскурс в «Ямпіль при румунах, поляках, радянській владі» подають у форматі таблички. Крім традиційних статистик, тут є ще одна – якою мовою говорили ямпільчани десять років тому. Якщо вас це заінтригувало, то українськомовних 96%.
Що можна побачити і чим зайнятися у Ямполі зараз, більшості іноземних Вікіпедій не відомо.
Наприклад, в англійській усі факти про сьогодення – це демографія з далекого 2011 року. І з 2001 року. Словом, цифри. Якщо вони і можуть когось зацікавити, то статистів і закоханих у свою роботу математиків. Або науковців, які страшенно люблять списки літератури. Для того, щоб написати про Ямпіль півтора абзаци, авторам знадобилося вісім джерел: кілька постанов Верховної Ради, база статистики України, ще одна база статистики, онлайн-ресурс «Єврейські гени» і російський сайт «Замки-крепости». Причому у самій статті про замки і фортеці ні слова.
Статистика — теж неоднозначна річ. У місті живе приблизно 11 тисяч людей, кажуть в статтях. Але тільки кримськотатарська Вікіпедія оптимістична — переконують, що 16 тисяч.
До статистики у всіх Вікіпедій якесь невиправдано ніжне ставлення — білоруська, в’єтнамська, китайська, грузинська, норвезька, шведська і вірменська статті нічого не мають сказати про Ямпіль, крім кількості мешканців.
І, зрештою, урду. Якщо ви теж не знали, що це за мова, то вона поширена у Пакистані та Індії. І нею розмовляє більше 50 мільйонів людей.
Уявляєте, гіпотетично 50 мільйонів людей можуть дізнатися про Ямпіль надзвичайно цікавий факт — кількість населення.
Французи знають більше. Наприклад, що п’ять століть тому Ямпіль був комерційним центром, Потоцькі тут будували склад товарів для переправлення їх до Чорного моря через Дністер. А ще – що на початку минулого століття тут були винні кооперативи. Німецька Вікіпедія додає логістичні деталі – повідомляє, з 1923 до 1999 року між Ямполем і Вапняркою була залізнична вузькоколійка. Японці ж вирахували всі відстані від Ямполя до Києва: автомобільними дорогами, залізницею, навпростець. І ще нагадують, що день Ямполя 22 травня. Хоча, це неправда. Торік день вирішили святкувати 12 вересня. Тож якщо раптом японці раптом захочуть приїхати у Ямпіль на день міста, то їм доведеться розчаровано повертатися на інший кінець планети ні з чим.
Поляки про Ямпіль говорять не так математично. Навіть романтично: розказують про гори на півночі, врожаї винограду і в кількох словах – про двоповерховий особняк Потоцьких другої половини вісімнадцятого століття. Зрештою, якщо робити висновки про характери народів зі статей про Ямпіль, то можна подумати, що культурою тільки поляки цікавляться.
Якщо ви обурені незнанням іноземцями важливих речей про Ямпіль, ситуацію легко змінити. І це варто зробити, бо інакше світ вважатиме, що наше місто – столиця нудьги. Тож напишіть абзац про історію Ямполя, його сучасність, додайте кілька фотографій з гарними краєвидами — і вже стане краще. Зазвичай, саме на основі статей з української та російської Вікіпедій роблять переклади для інших країн. Чим повнішою буде наша, тим більше світ знатиме про Ямпіль.
Що таке Вікіпедія
Вікіпедія — це найбільша інтернет-енциклопедія світу, створена самими користувачами інтернету. Наповнювати її може будь-хто. Її започаткували 2001 року і відтоді встигли написати аж 38 мільйонів статей на 289 мовах та діалектах. Українська Вікіпедія за кількістю матеріалів посідає 16 місце у світі і має вже 631 тисячу статей. Якщо роздрукувати її у форматі Великої Радянської енциклопедії, то вийде 303 томи. А якщо видати усі статті усіх Вікіпедії світу, отримаємо 17,2 тисяч томів.
Як назва міста Ямпіль пишеться екзотичними мовами
揚皮爾 — китайська
اوبلاست — урду
ヤームピリ — японська
იამპოლი — грузинська
Յամպոլ — вірменська
יאמפיל — іврит
یامپیل — перська
І що поганого в цьому відео?
додайте до статті лінк на брошуру з редагування Вікіпедії. це може допомогти людям її таки почати редагувати 🙂
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Editing_Wikipedia_brochure_UK.pdf