Як скупники волосся наживаються на ямпільчанках

«Купимо волосся. Дорого». Такими оголошеннями Ямпіль заклеюють раз на два-три місяці. Нам стало цікаво, навіщо волосся збирають, як це виглядає і хто приходить його здавати. Тож у вказаний на афіші день і час ми пішли на все це подивитися.

Приймав волосся у перукарні біля автовокзалу чоловік, що назвався Володимиром. Він виходець із Донецька, три роки тому переїхав у Львів. Нині працює на компанію, яка збирає волосся по всій Україні. Вінницька область — під його опікою, протягом місяця він об’їжджає тут більшість містечок. У кожному зупиняється на день-два.

Волосся приймає лише жіноче і нефарбоване. Мінімальна довжина — 32 сантиметри. Вартість залежить від ваги: чим більше волосся, а отже, чим воно важче, тим більше коштуватиме.

— Тут мало будет, — повідомляє Володимир, заміряючи сантиметровою стрічкою довжину пучка темного волосся. Його принесли Наталія та її дев’ятирічна внучка Христина з Довжка. Волосся належить дівчинці. Тепер у неї волосся до плечей, а було — на 44 сантиметри довше. Каже, що стригтися не хотіла.

— Вес 86 граммов. Ми платим по 150 гривен за сто граммов, но у вас меньше, — продовжує Володимир, поклавши волосся на терези. Дістає калькулятор.

— На відро морозива вистачить? — питає жінка.

— На маленькое только, — каже чоловік і платить їй 130 гривень.

Це другі клієнти Володимира за кілька годин роботи. Про неї він розповідає неохоче — випитати якісь подробиці не вдається. Боїться, що власникам бізнесу зайві розмови не сподобаються.

Проводимо з ним у перукарні ще годину. Більше ніхто здавати волосся не приходить.

Загалом такий бізнес працює у всьому світі. От тільки ціни сильно різняться. У Європі та США за волосся платять у кілька разів більше.

Є інтернет-сервіси з продажу та купівлі волосся. Скориставшись калькулятором для розрахунку вартості, ми підрахували, скільки могла б заробити там дев’ятирічна Христина. Вводимо довжину, вагу, колір і деякі інші параметри та отримуємо: 167 доларів. Тобто у 32 рази дорожче, ніж вона виручила у Ямполі.

Власне, так цей бізнес і влаштований. Скупники волосся в Україні потім продають його на Захід за значно більші гроші. Тож якщо вирішите заробити на своїх косах, краще скористатися інтернетом. Доведеться, звичайно, погратися з пересилкою і розібратися зі способами оплати. Але навіть на російськомовних ресурсах, у спеціалізованих групах у тому ж «ВКонтакте» ціни набагато вищі, ніж у скупників, що їздять по маленьких містах.

Слов’янське волосся, до речі, ціниться на ринку. Хоча коси латиноамериканців усе ж вважаються кращими.

Кінцевий етап ланцюжка, через який проходить продане волосся — це виготовлення перук. Середня ціна на них в англомовних інтернет-магазинах — 700-1000 доларів.

Фото Влада Савицького