Купляти вино у Цекинівку приїжджають з Києва і Полтави

— Моє вино пили від Мурманська до Туреччини, від Італії до Камчатки, — каже один із найвідоміших виноробів Ямпільщини 67-річний Анатолій Рачковський, що живе у Цекинівці. Робити вино і доглядати за лозою його навчив дід.

– Пам’ятаю, у погребі стояли бочки. Бабуся, коли просила діда принести вина до обіду, завжди казала, щоб не пив по дорозі. Але дід завжди одну кружку перихилить там, а з другою вже іде до всіх. Кружка ще фронтова була, мідна.

Анатолій вирощує виноград на 35 сотках. Лоза у нього в основному молода — по 6-7 років. Доглядає за виноградником сам. Іноді допомагає дружина. Помічників наймає лише восени, щоб допомогли прикопати.

— Вся лоза в мене посаджена на дикому корінні. Я прищеплюю до нього молоду гілочку сортового винограду. Бо якщо просто посадити саджанець з ринку, то часто буває так, що через пять-шість років він уже чахне. А дикий корінь йде глибоко в землю. Такі лози до 300 років ростуть, — ділиться винороб.

Вино чоловік виготовляє тільки сухе.

За рік виробляє приблизно дві тонни. На це потрібно десь чотири тонни винограду. Робить червоне вино. Хоч сам любить біле, але каже, що воно дуже ніжне, легко темніє і псується.

— Я роблю трохи білого і відкриваю бочку з ним на свій день народження — 7 липня. Є такі люди, що знають про це і спеціально приїздять до мене, щоб і собі купити.

Літр вина Анатолій продає за 25 гривень. Така ціна у нього уже шість років. Розуміє, що дешево, але піднімати не хоче. Покупців він не шукає зумисне, вони самі його знаходять. Є багато постійних клієнтів. Приміром, чоловік з Полтави, коли приїжджає в Ямпіль в гості, завжди навідується й до винороба. Купує відразу 50-70 літрів. Є постійні клієнти з Києва й інших міст. Брали вино Анатолія Рачковського і в Італію, аби показати тамтешнім, яке вино роблять в Україні.

Робити вино Анатолій починає щороку десь 10 вересня і займається цим аж до Покрови. Спершу збирає виноград, потім дає йому два дні полежати, аби дозрів, пережимає на млині і заливає суміш соку і жмиху у бочку.

— Десь чотири дні воно так стоїть. Я його пробую. Має з’явитись гірчинка і кислинка. Якщо є, можна проціджувати і переливати у бочки.

Раніше винороб використовував дубові бочки. Але каже, що вони швидко псуються, тому перейшов на ємності з нержавіючої сталі. Стверджує, що на якість вина це не впливає.

— Але аромат трохи слабший, бо вино має дихати. Але достатньо раз чи два його перелити з однієї ємності в іншу, щоб з повітрям контакт був. І все. Аромат повертається.

В деякі сорти винограду Анатолій взагалі не додає цукру. А в деякі додає, але небагато.

— Приміром, Ізабелла. Смак хороший, а от колір фіолетовий. Треба додати 25 відсотків води і трохи цукру, тоді матимете чистий прозорий рубін. Так, як має бути.

Крім вина Анатолій вже 25 років займається бджільництвом. Від діда йому лишився один вулик, нині має їх 22.

— Спробував цього року зробити вино на меду. Побачимо, що вийде. Воно поки бродить.

Якщо хочете спробувати цекинівського вина або отримати поради від досвідченого винороба, телефонуйте Анатолію: 067-360-21-59.

Порада від винороба

«Налийте вино в склянку і залиште на два дні. Якщо воно не змінить колір, то це не вино. Якщо ж почне темніти, стане майже коричневим — напій справжній»

Фото Влада Савицького