Чи безпечні молочні продукти зі стихійного ринку

Нині мерія примусово переводить усіх продавців молока, сиру, сметани та інших молочних виробів зі стихійного ринку в офіційний молочний павільйон. Втім, торговці не в захваті від цієї ідеї і перебираються у павільйон лише коли на вулиці спека. Кажуть, що не хочуть там працювати, бо менше покупців і вищі ціни. Останнє — правда, але ж йдеться за різницю лише в кілька гривень.

«Дирижабль» вирішив перевірити, наскільки безпечними є молочні продукти з тротуару. Адже якість тих, що продаються на офіційному ринку, перевіряється кожного базарного дня. Якщо виявляють порушення — продавати продукт забороняють.

Продавців зі стихійного ринку ніхто не інспектує.

Тож ми купуємо найдешевший домашній сир, бринзу та молоко. За півторашну пляшку молока віддаємо 15 гривень. Продавчиня запевняє, що воно має гарну жирність, бо її корова нині тільна. Сир купуємо у жінки із Северинівки, яка кілограм продає за 30 гривень. Бринза обходиться у 40 гривень, її беремо у жінки біля підвального магазину електротехніки. Все це несемо в лабораторію ринку «Коопторг» і платимо ще 12 гривень за дослідження: по п’ять за сир та бринзу, дві — за молоко. З торговців беруть стільки ж.

Сама лабораторія знаходиться на території ринку. Це геть непримітна будівля, яка губиться серед торгових наметів із одягом та гумовими капцями. Всередині три кімнати: коридор, лабораторія із безліччю приладів та пробірок, приймальня керівниці. На стінах висять плакати про те, як виявляти хвороби у тварин.

Перевірка якості продуктів, Ямпіль, ринок

Ветабораторія, Ямпіль, Вінницька область

— Ми перевіряємо м’ясо, рибу, ковбаси, мед, молочні вироби. За результатами дослідження видаємо експертний висновок з терміном дії, — пояснює керівниця лабораторії Тетяна Ошовська. — Молочку досліджуємо від 10-30 продавців, все залежить від базарного дня. Найбільше роботи, звісно, в п’ятницю.

Дослідження молочних виробів проходить у два етапи. Спершу без спеціальної техніки — лаборант просто дивиться на колір, запах, смак, консистенцію. Уже тоді він може зробити висновки про якість молока, здоров`я корови та навіть про те, чим годують тварину.

— Якщо корівка їла якісні корми, тобто сіно, зерно, різнотрав’я, то молоко солодке. Якщо ні, то воно трохи віддає гіркотою, — каже лаборантка Валентина Свирида.

А ось для того, аби перевірити жирність, кислотність, щільність молока уже потрібне спеціальне обладнання. В ямпільській лабораторії користуються аналізатором АКМ-98. Він українського виробництва і коштує від 500 до 1000 доларів залежно від моделі.

Лаборантка наливає 50 грамів молока у пробірку і встановлює її у пристрій. Дві хвилини — і на табло аналізатора з’являються результати: показники жирності, щільності, сухого залишку і проценту води. Принесене нами молоко виявилося нормальним та не розбавленим, його жирність — 4%.

— Раніше воду в молоці знаходили. Але коли в нас з’явився цей аналізатор, продавці не ризикують розбавляти, бо знають, що ми дізнаємось.

Далі беремося за дослідження сиру. Спершу лаборантка хвилин п’ять його нюхає і роздивляється, але нічого підозрілого не знаходить. Потім бере невелику грудочку сиру, розтирає у ступці, додавши дистильованої води та кілька краплин барвника фенолфталеїну. Далі на усе це крапає луг — припиняє, лише коли сир змінює колір на рожево-фіолетовий. Рахує кількість крапель, які знадобилися, підставляє їх число у формулу — виходить показник кислотності.

— У цьому сирі 170 градусів Тернера. Це нормально. Має бути не більше 240.

Щодо бринзи, то та, яку ми купили, мала не дуже привабливий естетичний вигляд. Її перевірили на щільність, колір та запах, і сказали, що їсти її все ж можна.
— Не соромтеся перевіряти якість товару. Питайте у продавців про документи з лабораторії. У них завжди при собі має бути паспорт на тварину і експертний висновок на товар, — радить Валентина.