Чому саме ця людина?
На «русалок» мені щастить. От мій колега Жора все хлопців витягає, а мені доводиться жінок рятувати. Дістався б до жінки на кілька секунд пізніше — життя б вже не врятував. Вона наковталась води, втратила свідомість. Обличчя посиніло, пульс ледве відчувався. Зробив штучне дихання.
Думав лише про те, що мушу врятувати її. І тільки коли все було вже позаду, усвідомив екстремальність ситуації — вперше затремтіли руки. Коли виконував свою роботу, не думав ні про що. Всі рухи були автоматичними, за давно вивченою схемою.
Водолазом-рятувальником працюю 20 років. Врятував два життя.
Доводилося витягувати з води і утоплеників. І саме жінок, тому романтично називаю їх «русалками». Після декількох таких «знахідок» розумію, що боятися треба не мертвих, а живих.
Водолаз один не працює. Завжди має бути двоє. У нас важке спорядження і обов’язково потрібна стороння допомога при зануренні. Є два види водолазного спорядження: легке та важке. Так от — важке важить до 82 кг. У нас на станції нещодавно з’явився новий водолазний костюм вартістю 27 тисяч гривень. Є ще й старі — радянського зразка. Але вони значно програють сучасним.
Стати рятувальником хотів з дитинства. Ще хлопчиком мріяв зустріти на своєму ставку в селі Безводному водолазів і спуститися з ними на дно ставка. Але вперше занурився під воду вже в армії — там записався до групи водолазів. Потім було інженерне училище в Кам’янець-Подільському, а далі — морська школа з підготовки водолазів в Одесі.
Конкретної дати святкування професійного свята водолази не мають. Але якщо раптом така з’явиться, то я її відзначатиму.
ФОТО: Віолєтта Багінська
Автор публикации
Коментарі