7 історій ямпільських татуювань

Нещодавно ми розповідали про ямпільського тату-майстра Максима Костюка. Тепер «Дирижабль» відшукав ямпільчан, які мають тату, та попросив їх трохи розповісти про свої малюнки, їхню історію, значення і те, як реагують на татуювання інші люди.

30-ти річний Олександр Венгер має три татуювання. Перше зробив у 2008 — на спині. Два роки тому «забив» руку вище ліктя — тепер там композиція з годинником і напис «Don’t waste your time or time will waste you». Це цитата з пісні гурту Muse. Українською перекладається так: «Не витрачайте свій час, або час буде витрачати вас». Третє тату чоловік зробив рік тому — портрет дівчини, також на правій руці, але нижче ліктя.

Усі роботи виконували столичні тату-майстри.

— За тату з годинником платив по 700 гривень за сеанс. Їх було чотири. Це виходить 2800 гривень. Портрет дівчини обійшовся у 3000. Майстер брав 750 гривень за годину, а сеанс тривав чотири. Але за гарне тату не шкода заплатити.

Каже, що ніякого значення його тату не мають. Мовляв, це просто мистецтво, а не щось сакральне.

— Мені з цими малюнками цілком нормально. Хоча буває іноді дратує зайва увага.

24-річна Віолета Багінська мріяла зробити тату давно. Вона слухає рок, метал, регі, і малюнок на тілі здавався дівчині цілком доречним.

— Перше татуювання я зробила після весілля. На лопатці набила першу літеру імені чоловіка — «Д». А він собі набив першу літеру мого імені — «В».

Після такого початку Віолета зрозуміла, що буде продовжувати.

— Я скоро пішла робити друге тату. У мене народився синочок і на руці з’явився малюнок троянди, в який вплетене його ім’я — Алекс.

Дівчина хоче собі ще тату, але не поспішає. Яким буде наступне, поки не знає.

— На тату усі реагують нормально. Хіба старенькі бабусі кидають неприємні погляди і щось собі шепочуться за спиною. А так, буває, люди підходять, розпитують, беруть номер телефона майстра.

Ігор Провізіон — фанат київського «Динамо». Йому 29 років і футболом він марить відколи себе пам’ятає. Старається дивитися всі ігри по телевізору, часто їздить на матчі. На знак відданості «Динамо» хлопець набив на нозі емблему клубу.

— Чому на нозі? Бо ноги в футболі — це все. З татуюванням живу вже рік. Робив у знайомого. Про те, що скажуть інші навіть якось не думав.

Мені байдуже. Я це робив для себе і для «Динамо», а не для когось там ще.

Якщо розповідати про татуювання 19-ти річного ямпільчанина Юрія Нужіна коротко, то буде так: він має хороших та вірних друзів, для яких не шкода і свого тіла.

В нього незвичне тату — на долоні. В районі великого пальця набитий напис «І love my friends», а біля нього китайський ієрогліф, що перекладається як «дружба».

— Тату зробив мені найкращий друг саморобною машинкою ще в 11 років. Не шкодую про це аж ніяк. І друзі залишились, і тату є.

17-річний Дмитро Осадчий своє тату набив у 15 років. Його малюнок стилізований під дорожній знак і розповідає про улюблену справу — футбол.

— Батьки не знали. Точніше, тато знав, а мама ні сном ні духом. Батько мене підтримав, бо тату виконане у футбольному стилі, а він у мене фанат всього, що з цим пов’язано. Коли пішов набивати, було трішки страшно, не знав, яким воно вийде. Але результатом задоволений.

22-річний Сергій Мазко має на руці олдскульне тату. Малюнок простий — ластівка і троянда. Це кавер-ап, тобто тату набите поверх іншого.

— Що там було раніше не скажу, — впирається Сергій.

Хлопцю подобається, як виглядає його рука зараз.

— Із тату живеться добре, його існування не нагружає. Великого значення я йому не надаю.

Зараз тату — це більше данина моді. Не скажу, що я пішов за течією, але якось так.

Василь Мак перше тату набив у 40 років. Зараз, коли йому вже 47, у чоловіка забиті обидві руки від зап’ястя по плече. На «рукавах» можна побачити драконів, маски, коропа, лева, лотос, хризантему та сакуру. І маки — прізвище зобов’язує.