«Чіпляються навіть за 70 незадекларованих гривень»
Півроку тому при ямпільській райадміністрації створили відділ запобігання корупції. Ми дізналися, що він встиг зробити і чим може бути корисним ямпільчанам.
Працює там одна людина, 61-річний Анатолій Розумик. На держпосадах він давно. Керував управлінням праці та відділом цивільного захисту, був заступником голови райради, а ще — очільником районного осередку «Партії регіонів». Тепер став головним антикорупціонером району.
На інтерв’ю погоджується не надто охоче.
Від довгої розмови телефоном відмовляється, просить зайти наступного дня в офіс. Приходимо. Але Анатолій Федорович знову не налаштований на розмову. Каже, аби подавали офіційний запит керівництву, і якщо вони погодяться, то буде інтерв’ю. І все ж ми починаємо ставити питання, поступово затягуємо в бесіду. Поговорити вдається хвилин 25 — допоки не з’являється його колега з іншого відділу, який працює у цій же кімнаті. В його присутності відповіді Анатолія стають все більш односкладними. І ми розуміємо, що далі розмови не буде.
Публікуємо те, що вдалося записати.
Нині головне завдання відділу запобігання корупції — це робота з деклараціями про доходи і майно місцевих чиновників та членів їхніх родин. До 30 жовтня їх подавали керівники райадміністрації та відділів, прокурори, судді. А 1 січня 2017 року почалася нова хвиля декларування — тепер звітувати мають усі без винятку державні службовці.
Декларації електронні, тобто будь-хто може їх переглянути в інтернеті на сайті public.nazk.gov.ua. Достатньо ввести прізвище людини, яка цікавить, і ви побачите її зарплату, кількість машин, будинків і землі (декларації ямпільських чиновників Дирижабль аналізував).
Анатолій Федорович допомагає правильно заповнювати ці декларації. Каже, спершу з питаннями зверталися мало не щодня. Ніхто нічого не розумів.
Коли ж декларації опублікували, у нього з’явився ще один обов’язок — розслідувати випадки, коли посадовці щось приховали.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) пообіцяло перевірити усі подані декларації. Воно звертається в податкову, реєстри нерухомості, землі чи транспорту. Перевіряє, чи є там щось, що посадовець не показав у декларації. Якщо знаходять невідповідність на суму від 345 тисяч гривень, можуть оштрафувати на 42-51 тисячу гривень, призначити громадські роботи і навіть присудити до двох років в’язниці.
Ви самі маєте перевірити декларації усіх ямпільських чиновників?
Я мав право це робити, коли усі декларації заповнювали вручну [до жовтня 2016-го року — Дирижабль]. Тоді вони усі проходили через мене. А тепер все робить НАЗК. Мене відсторонили, так би мовити. Вони шукають невідповідності, надсилають подання, а я вже на місці розслідую справу.
Скільки таких подань вже було?
Поки два. Одне з прокуратури. Я не хотів би навіть такі питання піднімати, бо це було за якихось сімдесят гривень. Соромно навіть говорити, такі дрібниці, і до них чіпляються. А вдруге з податкової був запит по автомобілю, якого в декларації не було. Там дуже старе авто, йому років тридцять. Власник про нього вже й забув, здав на металолом. Він написав пояснення, все добре.
Яке покарання може бути за такі порушення?
У листі від НАЗК написано: якщо є відомості відрізняються від достовірних на суму від 100-250 прожиткових мінімумів [155-385 тисяч гривень — Дирижабль], призначають дисциплінарне покарання або відправляють в суд. Зрозуміло, що в Ямполі такого немає, бо гроші тут не ті. Моя думка така, що коли розбіжність до тисячі гривень чи до п’яти, то на неї в принципі можна і не звертати увагу. Тому що це дуже малі кошти на сьогодні.
Скажіть, а ямпільчани зверталися у ваш відділ зі скаргами на корупцію?
Ні, поки такого не було. Можливо, не знають про відділ.
А якби журналісти прийшли із власним розслідуванням, ви взялися б за цю справу?
Якщо будуть матеріали, неважливо по якому відділу: освіти, медицини чи управлінню праці, то збирається комісія. На неї запрошуєтеся і ви. І разом будемо розслідувати це питання. Щоб ви бачили, що нічого не приховується. Якщо комісія встановить, що порушення було, то людину звільнити можуть.
Якщо до вас звернеться мама і скаже, що у її сина вимагають хабар за «5» на іспиті. Ви зможете допомогти?
Якщо будуть якісь матеріали, докази і пару свідчень, то питань немає. Може бути, що їй дадуть свідчення й інші батьки, а мені ні, ну хто знає. Поки у нас не було жодних нюансів. Якщо корупція десь буде проявлятися, то ці питання будуть вирішуватись.
Чому людям соромно повідомляти про факти корупції?
Люди просто не вірять, що якщо вони скажуть, що хтось корупціонер, то це доведуть. А потім ще й той, на кого наговорили, потягне в суд за наклеп.
Що можна зробити, аби люди повірили в те, що корупціонера покарають?
У нас низи не можуть, а верхи не хочуть, щоб щось змінювалось на краще. Надіюсь, що ми зможемо змінити щось у суспільстві.
Ви самі за життя зіштовхувалися з корупцією. Можливо, у вас вимагали хабарі?
У мене вчилися діти і доводилося давати. Приїхали, хотіли поступити чесно в інститут. Не вийшло, бо завалили. А потім я зайшов до керівника, а він одразу: «У вас є син, хочете щоб вчився? То для не місцевих ось така сума, для місцевих така». Питаю: «А якщо не дам?», він відповідає: «Якщо — не буває». То про що тут можна говорити і що можна зробити, аби викорінити таке?
Чи може державний службовець відмовитися дати інтерв’ю про його поточну діяльність?
Олександр Лютий, юрист Інституту розвитку регіональної преси
«Часто у певну владну структуру або в місцевий орган самоврядування приходить вказівка: без дозволу зверху ніяких коментарів не давати. Тому ваш випадок не поодинокий. Юристи дуже сильно б’ються над цією проблемою. Є кілька факторів, які дозволяють чиновникам робити такі речі. Вони прикриваються національними інтересами, авторитетом влади, вигадують дуже багато відмазок. І все ж в таких випадках треба наголошувати на суспільному інтересі. Журналіст, який відстоює свою позицію, має використовувати ці слова. Бо в кількох законах написано, що суспільний інтерес — це та чарівна паличка, що відкриває доступ до всього».
А ще чиновникам варто пам’ятати:
1. Закон гарантує прозорість, тобто відкритість інформації про діяльність державного службовця» (ст. 4 закону «Про державну службу»)
2. Журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи, безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки посадовими і службовими особами (Ст. 25 закону «Про інформацію»)
3. Перешкоджання професійній журналістській діяльності є кримінальним злочином і карається штрафом до 40 тисяч гривень (ст. 171 Кримінального кодексу України)
4. Цензура заборонена (ст. 15 Конституції України)
Автор публикации
Схожі матеріали
Рейтинг зарплат верхівки райадміністрації
Деякі підлеглі голови РДА отримують більше, ніж він сам ...
Що екс-керівник Ямпільського райвідділу міліції приховав у попередній декларації
І нинішній голова районної ради ...
Чим займається ямпільський Червоний Хрест
Після того, як держава перестала його фінансувати ...
Коментарі