Хто ті поляки, які приїхали прибирати старий цвинтар

Хто ті поляки, які приїхали прибирати старий цвинтар

У липні прибирати занедбані католицькі кладовища в Україну приїхало більше тисячі поляків. Вони працювали на 110 цвинтарях, переважно у західних областях. Але на офіційній сторінці цієї акції у Фейсбуці серед останніх постів найбільше фотографій саме з Ямполя.

«Польські кладовища в Україні, як ліси. Потрібно вирубати дерева, перш ніж перейти до прибирання надгробків».

Такий підпис стоїть під фото, на якому 30-річний ямпільчанин Роман Близнюк несе велику зрубану гілку. На ньому синя футболка з написом Mogiłę pradziada ocal od zapomnienia, що українською перекладається як «Могилу діда врятувати від забуття». Саме так називається програма, за якою польська молодь приїздить в Україну. Футболка тепер лишиться Роману на згадку про той день, коли він разом з поляками розчищав хащі на старому католицькому кладовищі.

«РомАн, що б ми без тебе робили»

Поляки приїздять до Ямполя вже сьомий рік поспіль, і не пригадують, щоб колись ямпільчани допомагали їм з прибиранням. Кажуть, Роман Близнюк став першим серед місцевих, хто запропонував допомогу. За віросповіданням він православний, нині безробітний, раніше працював на Приладобудівному заводі.

Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль

 

— Я побачив в інтернеті, що приїздять поляки. Наступного дня прийшов на кладовище, запропонував безкоштовну допомогу, — каже чоловік. — Мені зраділи і сказали, щоб я приходив зранку. Цілий наступний день ми працювали разом, розчищали хащі, вирубали дерева, ставили на місце повалені пам’ятники. Дуже щирі і приємні люди. Гарно до мене поставилися. Привітно і з повагою. Дали мені цю футболку. Сказали: «Ти тепер один із нас».

Спілкуватися з поляками Роману було не важко. Більшу частину польських слів він розумів, до того ж у команді волонтерів був хлопець, який добре знає російську. Ім’я ямпільчанина вони вимовляли з наголосом на «а»: РомАн.

— Коли я їм показав, як можна ставити на місце повалені надгробки, вони навіть сказали: «Роман, що б ми без тебе робили».

Школярі, студенти, пожежники

Всього до Ямполя приїхало 17 поляків. Вони прибули власним автобусом 4 липня. Поселили їх у готелі «Дністер». Лідером групи був 21-річний студент Вроцлавського університету Артур Сулковський. І хоча поховань його предків у Ямполі немає, він приїздить до нас уже шостий раз — ще з тих часів, коли вчився у школі. 

Більшість інших волонтерів також із Вроцлава, переважно це студенти. Але є й четверо пожежників, серед них і найстарші у групі —  двоє чоловіків, яким вже за 60 років. Усім іншим до 25. Дівчат лише двоє, Оля й Мар’я.

Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль

 

А наймолодшими у групі є четверо хлопців-старшокласників із Литви, вони етнічні поляки. Один із них, 17-річний Даміан Снарський, який краще решти знав російську мову, був перекладачем.

— Сюди мене покликав Артур, — каже Даміан. — Ми познайомились у Вроцлаві, коли я їздив туди по одній програмі. Він запропонував долучитися, я погодився. І друзів із собою взяв.

Даміан живе в місті Шальчининкай, що неподалік від Вільнюса й за три кілометри від кордону з Білоруссю. За розмірам воно приблизно як Ямпіль.

— Але в нас будинки гарніші й дороги кращі. Зате у вас тут краєвиди захоплюючі. У нас такої краси немає. А ще мені дуже сподобалися ціни у ваших магазинах.

Каже, що таких захаращених кладовищ, як католицьке у Ямполі, він ще не бачив. Навіть якщо порівнювати з тими двома, на яких він також побував в Україні — у Могилів-Подільському й під Львовом.

Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль
Польське кладовище, Ямпіль

 

Кладовище у Ямполі волонтери прибирали два дні — у 5 і 6 липня. Багато зробити не встигли, але хащі прорідили. Хлопці рубали дерева і ставили повалені пам’ятники. Дівчата реставрували надписи на надгробках. Наступного року, Артур Сулковський знову планує приїхати до Ямполя й цього разу прибрати католицьке кладовище ретельніше.

— Розказували, що збираються привезти більшу групу, ніж цьогоріч, й залучити до робіт місцевих, — ділиться Роман Близнюк. — Навіть платити за це готові. Хочуть, щоб кількість працівників була десь із півсотні. Тоді за кілька днів можна повністю привести цвинтар у порядок.

Те, що такі плани є, підтвердив і Даміан Снарський. І додав, що теж хоче ще раз повернутися в Україну.

Після Ямполя група волонтерів ще на один день поїхала на кладовище в Могилів-Подільський, потім у Львів. До Польщі вони повернулись 11 липня.

Тисяча учасників, десятки кладовищ

Акція «Могилу діда врятувати від забуття» започаткувала творча студія Wschód, що перекладається як «Схід». Це медіапроект, присвячений подіям у республіках колишнього Радянського Союзу, полякам, які там лишилися жити, а також польській спадщині. Програми, які знімає студія, транслюються навіть на британському телеканалі BBC.

Участь в акції беруть переважно учні та студенти з Нижньосілезького воєводства, яке знаходиться на заході Польщі, і має столицею Вроцлав. Саме з цього міста 2 липня почалася подорож волонтерів до України.

Спершу вся тисяча учасників на десятках автобусів їхала разом. Перетнувши кордон із нашою державою, кожна група попрямувала до свого місця призначення, яких визначили більше сотні.

Поїздка повністю фінансуєтся з благодійних фондів, учасникам потрібно брати із собою лише кишенькові гроші.

Артур Сулковський, лідер групи, що прибирала в Ямполі, навіть потрапив на сторінки найбільшої газети у своєму воєводстві — «Газети Вроцлавської». Його зробили головним героєм статті про велике прибирання в Україні. Там Артур розповідає, що під час своїх поїздок знайшов родичів у Львові. А ще радіє, що має можливість поспілкуватися з поляками, які лишилися жити в Україні, адже серед них часто можна зустріти свідків історичних подій.

 

Автор публикации

не в сети 6 лет

Настя Чустра

Комментарии: 0Публикации: 9Регистрация: 05-05-2016
Знайти схожі статті:, , ,
У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Оголошення

Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля