Як безкоштовно отримати вищу освіту в Польщі

Польська освіта дорожча за українську. Однак вона популярна як по всій Україні, так і в Ямполі. По-перше, у польському вузі студент отримує диплом, який визнають у країнах Євросоюзу. По-друге, якість освіти й методики викладання зовсім інакші, ніж в Україні. В Польщі від радянських підходів не лишилось майже нічого. І по-третє — можливо, головне — крім формальної освіти це ще й розширення світогляду. Відкриті кордони Європи дають можливість дешево об’їхати весь континент, познайомитись із десятками нових людей і культур. Та й у самій Польщі чимало цікавого та прогресивного.

Про те, як у сусідній країні живеться ямпільчанам, що недавно виїхали туди повчитись, ми вже розповідали. А сьогодні, з нагоди дня студентів пояснимо, як не проґавити вступ і не потрапити у фінансову пастку до посередників. Розкажемо, скільки що коштує і як вивчитись у Польщі безкоштовно.

Де вчитися

Варіантів отримати польську освіту безліч. В інтернеті за хвилину можна знайти десяток пропозицій здобути бакалаврський чи магістерський науковий ступінь. Але до цього варто ставитись із пересторогою. Як і українські, польські виші бувають приватними й державними. Ціни на навчання у них відрізняються у кілька разів, причому приватні дешевші. Рік навчання у приватному може коштувати від 400 євро, у державному — від 2000 євро. Втім, верхній поріг ціни року навчання рідко перевищує 4 тисячі євро. Тобто 120 тисяч гривень.

Державні виші — престижніші й потрапити туди складніше. В них високі вимоги до балу атестату.

Інколи, для вступу на творчі спеціальності, треба також скласти іспити. Але майже всі мають пройти співбесіду і підтвердити своє знання польської мови. Бувають і англомовні програми. Але вони, як правило, в кілька разів дорожчі та розраховані на студентів з азійських і арабських країн. Для навчання англійською також треба надати сертифікат про рівень знання мови, або пройти тестування.

ЗНО для вступу не потрібне.

Як здобути польську освіту безкоштовно

Коротка відповідь — дуже добре вчитися. Зокрема польській мові. Усі польські університети, які дають можливості безкоштовного навчання, вимагають від абітурієнта знання мови мінімум на рівні В2. Перевірять знання під час вступу: будуть і письмове завдання, і усна співбесіда. Хоча, якщо абітурієнт матиме мовний сертифікат від польської державної комісії, іспит можна не складати. Також треба мати високий бал атестату (для вступу на бакалаврат) чи диплому (для магістратури). Враховуватиметься й результат вступних іспитів.

Найлегше претендувати на безкоштовну освіту тим, хто має карту поляка. Її видають тим, у кого хтось із батьків, бабуся, дідусь, прадід чи прабаба були етнічними поляками, або ж мали польське громадянство.

Цей факт треба підтвердити документально. Також необхідно вільно спілкуватись польською, знати історію, культуру і традиції країни. Під час співбесіди в консульстві ці знання перевіряють.

Є організації, що пропонують курси для підготовки до таких співбесід. Наприклад, компанія Eurostudy за 1200 гривень проведе шість двогодинних уроків. На заняттях готуватимуть до співбесіди, ознайомлять з історією, культурою та звичаями Польщі. Але для цього вже треба знати на розмовному рівні польську мову. Ельвіра Русановська, студентка Вроцлавського економічного університету родом з Києва, відвідувала курси Polski Club у Києві, де її підготували до співбесіди й допомогли з нотаріальними перекладами документів.

Саме отримання карти поляка в консульстві — безкоштовне.
— Здобути безкоштовну освіту в Польщі можна й без карти поляка. Але це непросто, — розповідає Наталія Троян зі Львова. Вона вступила до Сілезького університету в місті Катовіце й нині навчається у Варшавському університеті за програмою обміну між польськими вишами.

Можливості шукала самостійно: досліджувала сайти університетів, шукаючи безкоштовні програми для іноземців. Знайшовши, складала іспити через інтернет-відеозв’язок.

Організації, які допомагають із пошуком, Наталя вважає зайвими: інформацію, яку вони надають за гроші, можна безкоштовно знайти в інтернеті.

Сілезький університет, у якому здобуває освіту дівчина, пропонує здебільшого по 2 безкоштовних місця для іноземців без карти поляка на кожну спеціальність. Тут діє і програма Erasmus, тож студенти мають можливість від 3 до 12 місяців повчитись в інших європейських країнах.

Крім того, для українців діє програма Teraz Wroclaw, що пропонує безкоштовне навчання у вроцлавських вишах для тих, хто не має карти поляка. За подачу й розгляд документів університети беруть від 50 до 200 євро. В рамках програми кілька університетів у Вроцлаві пропонують по одному безкоштовному місцю для іноземців на кожну спеціальність. Аби взяти участь, слід зареєструватись онлайн на офіційному сайті, надіслати скани документів і пройти тест на знання мови. Рішення про зарахування приймає комісія вишу на конкурсній основі. Крім того, проект Teraz Wroclaw організовує інтенсивний адаптаційно-мовний курс для тих, хто вже вступив.

Безкоштовні місця пропонує на природничо-технічні напрямки для іноземців пропонує і Варшавська Політехніка. Вступити можна й на бакалаврську, і на магістерську програми. Кількість безкоштовних місць обмежена — лише 1%. Вступ теж відбувається за загальним конкурсом: письмовий тест у липні з математики, а також фізики чи хімії. За місяць до іспитів у Варшаві можна пройти місячний підготовчий курс.

Для магістерської освіти актуальні буде й Kolegium Europy Wschodniej, який пропонує 25 стипендій у розмірі 1350 злотих щомісяця для іноземців з країн пострадянського простору. Цей заклад спеціалізується на історично-політичній тематиці. Існує також Програма стипендій імені С.Банаха, теж спрямова для випускників і студентів технічно-природничих спеціальностей.

— Крім того, інформація про стипендії регулярно з’являється на сайті польського посольства, — каже Тетяна Папернюк, яка отримала можливість річного стажування в департаменті освіти ЄС Польщі.

Якщо йдеться не про освіту одразу після школи, а про стажування в межах українського навчання, то шукати можливості можна й у відділах міжнародного співробітництва університетів.

Навчання на польській програмі дозволяє користуватися всіма програмами, передбаченими для польського студента. Одна з цих програм — Erasmus+. Вона дозволяє рік навчатись у будь-якому куточку Європи і отримувати стипендію. Для цього треба володіти англійською і вчасно взяти учать у відборі. Він проходить лише раз на рік, у квітні. Однак для того, щоб податись на Erasmus+, треба перші два семестри провчитись у «своєму» виші.

Як подати документи

Варіантів є два. Перший — через фірму-посередника. Допомогу в підготовці до вступу в польські виші надають кілька організацій та освітніх агенцій. Пакет послуг передбачає консультації, допомогу у виборі спеціальності й університету, у підготовці документів, їхньому перекладі на польську та нотаріальному завіренні. Також у нострифікації, отриманні апостоля, тобто підтвердження оригіналів від Міністерства освіти і в поданні документів у приймальну комісію. За цей мінімальний набір просять близько 350 євро. За ще близько 300 євро вам підберуть і забронюють житло, організують переїзд, поселять, дадуть sim-картку польського оператора, розкажуть, як отримати Карту тимчасового перебування. Також допоможуть зорієнтуватись на місці й консультуватимуть упродовж навчального року.

Послуги залежать від ціни й фірми. Але в середньому за допомогу фірми, яка звільнить від бюрократичних процедур, треба заплатити близько 500 євро.

Втім, оформити документи можна й самостійно.

Так можна відчутно зекономити. Єдина стаття витрат, якої не уникнути — це отримання апостиля від Міністерства освіти.
— Апостиль — це спеціальний штамп, який ставлять на офіційний документ, виданий в одній країні, й так він набуває юридичної сили за кордоном. Якщо робити це самостійно, на процес може піти до двох місяців, — розповідає Наталя Троян. — Значно простіше звернутись у бюро, яке здійснює переклад, і отримати апостиль швидше.

Але що швидше вам треба поставити апостиль, тим дорожчий він вийде. Якщо хочете зробити це протягом місяця, українські бюро перекладів візьмуть 250 гривень. Якщо протягом кількох днів — близько 600 гривень.

Крім того, всі документи має бути перекладено польською й завірено нотаріально. І тут теж є нюанси. Часто польські університети вимагають, щоб на перекладі була печатка польського нотаріуса. Такий переклад можна зробити лише на території Польщі. Втім, деякі виші таких вимог не ставлять. Точну інформацію шукайте на сайті обраного вузу. Там є й повний перелік необхідних для вступу документів.

Отже, перше, що треба зробити по закінченню школи й отриманню атестата — це обрати університет і перевірити, чи він приймає на навчання студентів з-за кордону і дізнатись його вимоги по документах. Варто звернути увагу на термін подачі документів, аби не проґавити вступ. Навчальний рік у Польщі починається 1 жовтня, тож абітурієнти мають достатньо часу.

Варто заздалегідь подбати про закордонний паспорт і візу.

Щоб подати документи, не обов’язково щоразу їздити в Польщу. Більшість університетів приймають скановані копії в електронному вигляді.

Вступні іспити чи навіть співбесіду теж часто можна скласти в режимі онлайн: через скайп. І лише після успішного вступу треба здати оригінали. Тоді ж можна й завірити нотаріально переклад.

Повний перелік необхідних документів для вступу є на сайтах університетів.

Де жити

Пошук житла може зайняти тривалий час, тож не варто відкладати його на останній тиждень.

Більшість університетів пропонують студентам гуртожитки. Але їхня вартість істотно відрізняється від української і не завжди себе виправдовує. Як нам розповіли студенти, оренда квартири зазвичай обходиться у стільки ж, тому часто цей варіант отримує перевагу.

Бо, по-перше, можна обрати квартиру ближче до університету й центру міста. Та ж Наталя Троян із подругою за двокімнатну квартиру у Варшаві платять по 600 злотих (3600 гривень). Квартира в центрі, кімнати не прохідні. При цьому раніше Наталя платила 430 злотих (2580 гривень) за гуртожиток в Катовіцах, і в кімнаті жили двоє людей, ванна й кухня була спільна на дві кімнати. У середньому ж за гуртожиток із хорошими умовами студенти платять по 500 злотих (3000 гривень), хоча ціни коливаються залежно від кількості місць у кімнаті, умов, міста й університету. А якщо винаймати квартиру на кількох людей, то можна вкластись і в 400 злотих (2400 гривень) на людину. Якщо ви обрали квартирний варіант, пошуки варто почати влітку. Допомогти в цьому можуть групи університетів у соцмережах: там можна знайти сусідів, скооперуватись і шукати житло разом.

Ви можете допомогти нам щоденно оновлювати сайт, видавати газету, проводити заходи, розвивати Ямпіль та район. Просто передплатіть «Дирижабль» або зробіть благодійний внесок на будь-яку суму— карткою через інтернет або квитанцією через банк.