Що ви пам’ятаєте про перший День Незалежності?

Як Ямпіль зустрів новину про незалежність України і що про той день пам’ятають ямпільчани.

Василь, 39 років

24 серпня я дізнався цю новину від своєї мами, котра почула цю новину від своїх колег. Мені було на той момент 15, і ця в колі моїх друзів мала особливий резонанс, бо хвилювала кожного небайдужого українця. У вечір проголошення незалежності, я слухав по радіо багато думок різних політиків, про те, що саме дасть ця незалежність і які ії наслідки. І мені навіть не віриться, що пройшло вже 24 роки з того дня.

Вікторія, 30 років

Точно згадати цей день не можу, бо була маленькою. Але пам’ятаю, що то був особливий день. Я співала пісні та розказувала вірші Лесі Українки, Василя Симоненка і Тараса Шевченка в ямпільському будинку культури. На мені була красива вишиванка ручної роботи та червоні, блискучі черевички. Люди раділи, і я теж була схвильована та щаслива.

Зоя, 41 рік

Тоді я навчалась у школі. Пам’ятаю, ми прийшли на урок географії, а вчитель зі сльозами на очах розповів про здобуття незалежності і тяжку дорогу до цього. Вчителі радісно вітали один одного – такими щасливими їх не бачили ніколи, а учні дочитувати розділ про чорноземи і не розуміли, що взагалі відбувається.

Наталія, 52 роки

Ми святкували у сімейному колі і вірили в завтрашній день. У Ямполі звідусіль було чути музику та сміх, людям наче «запахло» здобутою свободою. Молодь була прогресивна, налаштована на зміни та хороше майбутнє.

Оксана, 30 років

Добре пам’ятаю той серпневий день. Всі люди чомусь раділи, а я не розуміла, чому. Але раділа й усміхалася разом з ними. Вже ввечері батько розказав, що це велике державне свято. Він купив мені морозиво і ми зі всією сім’єю відсвяткували цю подію.

Тамара, 44 роки

Це був теплий, серпневий ранок. Наша сім’я почула новину про незалежність по радіо. Ввечері до нас прийшли сусіди і ми разом святкували. Пригадую, що молодь більш радісно сприйняла новину, ніж люди похилого віку.