Репортаж. Як пройшла зустріч випускників Першої школи

Репортаж. Як пройшла зустріч випускників Першої школи

У Першу школу на зустріч прийшло близько 50 гостей. Для них теж влаштували концерт —  учні школи співали пісні. Але родзинкою вечора стали самі випускники: вони по черзі розповідали зі сцени шкільні історії.

Найстарші з них, подруги Валентина Широцька та Людмила Москаленко, закінчували школу півстоліття тому — вони випускниці 1967-го року.

— Сьогодні ми динозаври, так би мовити. Десять років тому сиділи ми, уявляли, які будемо через десять років, як будемо виходити на сцену. Але нормально вийшли. У нас дуже гарний клас був. Ми переписувались, зараз в інтернеті вже зв’язуємося, — розповідає Людмила Москаленко.

Опісля Валентина Широцька просить вшанувати хвилиною мовчання тих вчителів та однокласників, які вже пішли з життя.

Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль

 

А далі на сцену по черзі виходять випускники інших років й діляться своїми спогадами. В залі майже постійно чути сміх.

— Пам’ятаю, що грали на барабанах. Це була коробка від халви, чесно кажу. Вирізали кришку і били по ній. Ми начинали грати в той час, коли ще не було апаратури, цікавилися цим всім, — згадує Григорій Васильєв, випускник 1977-го.

В Олександра Бернадзіковського, випускника того ж року, спогади теж пов’язані з музикою. У школі він грав в музичному ансамблі «Тирас».

— Їздили з ансамблем по Кіровоградщині, майже всю об’їздили. Їздили з концертами до людей, які у Вірменії будували будинки для потерпілих після землетрусу.

Обидва чоловіки по черзі заспівали. А справа від них показували слайд-шоу зі старими фотографіями. Вони так розчулили Григорія, що він навіть не зміг доспівати до кінця.  

Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль
Зустріч випускників, Ямпіль

 

Найбільше було випускників 1987-го року — аж п’ятнадцятеро. Вони подарували школі орхідею, а одна з випускниць, Віта Прилипко, розповіла таку історію:

— У п’ятому класі був випадок —  по сусідству помер чоловік. І ми, увесь п’ятий клас, пішли на похорон, пропустили уроки української мови й літератури. То нас до директора привели. Він питав, чому ми туди пішли, і назвав нас похоронним бюро. Це перше, що згадала, а так спогадів хороших багато.

Ніхто з випускників 2007-го приїхати не зміг. Але колишній староста тогорічного випускного класу, Олександр Яковенчук, передав із Польщі вітання. Так би мовити, від усіх однокласників. Його зачитали зі сцени.

Про те, як пройшла зустріч випускників Другої школи, читайте тут.

Фото Влада Савицького

Знайти схожі статті:, ,
У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Увійти за допомогою: 

Оголошення

Увійти

Увійти за допомогою: 

Реєстрація

Увійти за допомогою: 

Generation password