Сєня Присяжний: «Слова пісень забуваю постійно. На кожному концерті»

8 травня рок-гурт «Мотор’ролла» зіграв у нічному клубі «Атлантіс» в Ямполі. В нашому репортажі дивіться та слухайте, що відбувалося під час концерту. А тут читайте коротке інтерв’ю з лідером гурту Сєнею Присяжним, яке ми взяли перед виступом.

Який концерт був найбільш знаковим для «Мотор’ролли»?
Колись нас поставили грати перед Metallica (відомий американський метал-гурт) на розігріві, перетрясло тоді просто нереально. Це був фестиваль ще в далекому 99-му році — «Рок-Київ», виступали на стадіоні. Нещодавно грали зі Scorpions (культовий німецький рок-гурт) у Дніпропетровську. Такі концерти, вони ж в принципі нічим не відрізняються від звичайних. Ті самі люди, той самий апарат на сцені, але потім, коли спілкуєшся з журналістами, є чим похвалитися. Насправді, наша група не дуже звертає увагу на те, де і з ким грає. Головне, щоб під час виступу всі зірки стали правильно, щоб була максимальна передача енергетики, максимальна кількість людей, і щоб шоу відбувалося на високому рівні.

А скільки найбільше людей вдавалося збирати на концерт?
Ми виступали на фестивалі «Червона Рута» в Харкові, на площі нарахували чотириста двадцять тисяч людей, а потім був гала-концерт в Києві, то було п’ятсот тисяч. Під час подіїй на Майдані ми теж грали на площі. Казали, що тоді було близько мільйона людей. Пам’ятаю, виходжу на сцену, все нормально, а потім усвідомлюю цю кількість народу, і ноги починають підкошуватися. У мене було пару таких моментів, коли контролювати себе не міг.

Бувало, що забував слова під час концерту?
Постійно. Кожного концерту забуваю. Коли налагоджуєш короткочасний контакт з кимось в залі, зачіпляєшся поглядом за міміку, і наскільки проникаєшся цим моментом, що забуваєш, на якому місці пісні ти знаходишся. Дуже часто забуваю пісні, які виконуються дуже багато років. В такі моменти заохочую зал співати, або слухаю, що вони вже співають, підхоплюю. Збоку виглядає, ніби елемент шоу, а насправді я банально забув слова.

Яка твоя улюблена пісня з репертуару «Мотор’ролли»?
Деякі пісні були просунуті в наш репертуар мною. Відповідно, вважаю їх максимально своїми. Я до них приклався і в плані тексту, і музики. Вони характеризують мене як автора, як виконавця. Відкривають якісь мої внутрішні шторки. Насамперед, це «Осінь жовто-сіра», «Не дзвонила, не заходила», «Восьмий колір».

Коли востаннє записували нову пісню?
Восени записали пісню з англомовною назвою Love, вона зараз на деяких радіостанціях крутиться, увійде в наш новий альбом. І ми записали в жовтні матеріал одного рок-фолькового проекту — «Чумаки». Для нього створили декілька власних пісень, а решта — народні українські, але в нашому аранжуванні. Думаю, на осінь будемо готувати альбом. У мене вже є попереднє його зведення. Там буде десять пісень, справжніх козацьких пісень.

Як за двадцять років змінилася ваша творчість?
Ми старіємо, стаємо повільнішими. Хоча нещодавно згадали пару забойних пісень з перших альбомів і вони гарно пішли на концертах… А деякі пісні були записані, а потім успішно забуті. Бо ми відчули, що вони не заходять на концертах. Зараз наш репертуар складається з кращих пісень усіх п’яти альбомів. Це ті пісні, які характеризують нас як рок-цілісність.

Ти живеш у Хмельницькому, це порівняно не велике місто. Ніколи не тягнуло кудись виїхати?
До 2008-го року я жив у Києві. Потім компанія, де я працював, почала загинатися, а обвал долара і економічна криза це лиш пришвидшили. Тоді ж мене запросили працювати директором радіостанції у Хмельницькому. Я чухнув і вже вісім років там. Мені у Хмельницькому всього вистачає. Це раніше треба було знаходитися в медіацентрі, в Києві, для того, щоб про тебе не забували, а тепер, у час глобальних технологій, така потреба відпала.