На дні криниць знаходять кості, мотоцикли і молоти

На дні криниць знаходять кості, мотоцикли і молоти

Майже десять років ямпільчанин Юрій Штефанюк копає та чистить криниці. Скільки за це бере, не зізнається. Каже, що останнього разу його винагородою стали вісім відер черешні.

Усю роботу виконує з напарником, бо без допомоги у цій справі ніяк — треба, аби хтось згори страхував того, хто спускається у криницю. Перед тим, як це робити, вимірюють її глибину. Далі перевіряють, чи достатньо всередині кисню — для цього опускають у криницю банку зі свічкою. Якщо та гасне, то потрібно накачати повітря — це роблять потужним вентилятором. І лише опісля в яму лізе людина.

— Якщо криниця глибиною до десяти метрів, то напарника ще буде чути. Якщо більше, то ні. Тому все спілкування йде через спеціальну трубочку, знаєте, таку, як у дитинстві, коли гралися і майстрували «телефон», — пояснює Юрій.

Той, хто внизу, мусить відповідати завжди – реагувати на будь-які фрази чи жарти.

— Якщо мовчить, значить хапнув забагато вуглекислого газу. Тоді треба негайно тягнути наверх.

З тими, хто під час роботи відволікається або говорить по телефону, він одразу прощається. Бо ціною помилки може стати життя.

Свою кар’єру Юрій починав з того, що допомагав місцевому копачеві криниць.

 

— Він був народним умільцем і силу мав таку, що ого-го. Ніхто не знав, що йому вже за сімдесят, усі давали не більше п’ятдесяти років, — згадує Юрій.

Дідусь ніколи нічого не пояснював, сам усе робив, учні лише дивилися та допомагали. Юрій місяців зо три пропрацював на страховці, перш ніж сам наважився залізти в яму. Каже, що це досить страшно. Іноді господарі криниць із цікавості просять спустити їх вниз, але вже за кілька метрів кричать, щоб витягували.

— А ще в старих криницях, особливо глибоких, метрів по 40-50, можна такого познаходити! Молот, дитячий велосипед, мотоцикл, кості… Моторошно буває, — зізнається Юрій.

Роботи нині вистачає. Суттєво її побільшало торік, коли впав рівень води у Дністрі.

Вода з криниць зникла, і тепер, аби дістатися до неї, треба викачувати намул і поглиблювати криницю ще на кілька метрів.

— Для цієї роботи треба мати гарні інструменти, передусім — насос. У мене такий, що за хвилину сотні літрів відкачує, — хвалиться майстер.

Каже, що ситуація з криницями по всій області така ж. Він постійно спілкується з копачами з інших міст — Ладижина, Тиврова, Бара, Турбова, Вінниці.

— Всі кажуть, що роботи стало більше в кілька разів. Раніше робили по п’ять криниць на рік, а тепер — по 45, і стоїть черга людей.

 

Автор публикации

не в сети 6 лет

Христина Мельник

Комментарии: 0Публикации: 3Регистрация: 03-06-2016
Знайти схожі статті:,
У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Оголошення

Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля