З наступного року медицина стане страховою

З наступного року медицина стане страховою

З 1 січня в Україні запрацює система страхової медицини, яка вже діє у Великій Британії, Скандинавії, Італії, Іспанії, Канаді та інших країнах. Модель у Міністерстві охорони здоров’я вже вибрали, але міста досі чекають детальної інструкції: як усе це працюватиме і чим відрізнятиметься від нинішньої медичної системи. Ми спробували розібратися, що являтиме собою система страхової медицини, скільки коштуватиме для пересічного українця і як вплине на зарплати лікарів.

Що таке страхова система

Якщо коротко, то все відбувається так: ви щомісяця платите страхові внески, держава їх збирає і покриває ваші витрати на лікування, коли ви його потребуєте.

Звідки це взялося

Пішло все з Німеччини. Наприкінці 19 століття Отто фон Бісмарк запровадив обов’язкове соціальне страхування для робітників на випадок хвороби. Створені приватні та державні фонди виплачували їм пенсії, допомогу по безробіттю і забезпечували лікуванням. Частина коштів у ці фонди надходила від роботодавців, а частина — від самих працівників. Недоліком системи є те, що її доволі дорого утримувати, на це йде багато державних коштів. Нині за таким принципом працює медицина в Австрії, Німеччині, Нідерландах, Франції, Бельгії, Швейцарії.

У Великій Британії від початку все працювало інакше. Тамтешню систему запропонував англійський економіст Беверідж. Ідея полягала в тому, щоб медичну допомогу отримували всі громадяни незалежно від соціального чи майнового становища, а зарплата лікарів залежала від їхньої кваліфікації та обсягу роботи. Це сприяло конкуренції. Така система працює у Греції, Данії, Іспанії, Італії, Канаді, Фінляндії, Португалії.

Як це працюватиме в Україні

Нічого додатково платити не доведеться. Бо страхові внески — не новинка для українців, оскільки ми їх і так давно сплачуємо у вигляді податків. Навіть ті, хто отримують зарплату у конверті. Адже непрямі податки все одно існують у вигляді ПДВ чи акцизу. Тобто кожен похід у магазин — це фактично сплата податків. Такий принцип вибрали саме через нелегальний сектор. Оскільки багато людей працює нелегально, то і з роботодавців можна зібрати непропорційно мало коштів.

Місце, де ці гроші зберігатимуться і накопичуватимуться, теж не зміниться. Це державний український бюджет. Тобто приватних фондів, як це практикують у деяких країнах, не буде. Як пояснюють у міністерстві, державні фонди корупційно небезпечні. Але приватні компанії не завжди вчасно і в повному обсязі надають допомогу хворим — їм вигідніше працювати зі здоровими.

Керувати грошима, які лежатимуть у держбюджеті, буде спеціально створена агенція «Національна служба здоров’я». Вона укладатиме контракти з медичними закладами, контролюватиме якість послуг і аналізуватиме зібрану інформацію.

Основна функція агенції — платити сімейним лікарям і медичним закладам.

Хто такий сімейний лікар

Те, чим займається сімейний лікар — це так звана первинна допомога. Тобто нескладні проблеми, для вирішення яких не потрібне спеціальне обладнання чи вузькоспеціалізовані фахівці. У складніших випадках сімейний лікар скеровує пацієнтів до інших спеціалістів і координує лікування.

Хто призначає сімейного лікаря

Кожна людина самостійно. Якому лікарю довіряє, якого знає і в якого хоче лікуватися, того й обирає собі сімейним лікарем. У перший рік його можна буде змінювати скільки завгодно разів. Так би мовити, експериментально обирати собі найкращого. Створена агенція і самі пацієнти контролюватимуть, наскільки якісно лікар виконуватиме свою роботу. Якщо когось не влаштовує робота конкретного лікаря, він зможе звернутися на гарячу лінію та ініціювати перевірку (цієї гарячої лінії ще не існує, але її хочуть створити).

Тепер не буде прив’язки до місця проживання — можна буде обрати будь-якого терапевта, педіатра, і після цього укласти з ним договір, де буде прописано, які саме медичні послуги надаватиме лікар.

У Ямполі сімейні лікарі вже є

В Україні така система вже працює, зокрема в Ямполі. Щоправда, за словами Геннадія Колюшка, начальника районного департаменту охорони здоров’я, не всі ще користуються цією нагодою. І механізм має свої нюанси.

— Ми вже два роки даємо оголошення в газеті про те, що будь-яка людина може укласти договір з тим сімейним лікарем, який їй подобається. Це все ми проходили. Але якщо сімейний лікар уже фізично не може взяти людей, бо кількість охочих лікуватися в нього занадто велика, то головний лікар має право зняти надлишок пацієнтів і віддати комусь іншому. Ми всьому цьому навчалися. Але це один із маленьких гвинтиків. Як має виглядати весь механізм, ми ще не знаємо, — пояснює Колюшко.

Скільки платитимуть сімейному лікарю

Заробітна плата сімейного лікаря залежатиме від того, скільки він матиме підписаних угод. За кожного пацієнта платитимуть окремо. За дітей, новонароджених, пенсіонерів, жінок репродуктивного віку будуть платити трохи більше, бо й роботи з ними більше. У середньому лікар отримуватиме 210 гривень за пацієнта.

Платитимуть не за окремі послуги. Бо на те, щоб складати їх докупи, контролювати, потрібні додаткові кошти, трата яких себе не виправдовує. Система працюватиме інакше. Лікар отримуватиме гроші за кожну людину, що знаходиться у нього на обліку.

Коли все запрацює

Запускатимуть систему всюди одночасно. Міністерство охорони здоров’я досі розробляє чіткий перелік вимог для виконання на місцях. Це потрібно, щоб агенція почала укладати контракти з лікарями.

— Я здогадуюсь, як має працювати механізм, — розповідає Геннадій Колюшко. —  Але це тільки мої здогадки. Міністр у Вінниці презентував цю реформу, проте лише загально. Переживаю, бо лишилося два місяці, треба готуватися, пояснювати медичним працівникам. З першого січня систему вводитимуть, схоже, декларативно. І цілий рік ми маємо навчатися, як правильно працювати.

Якщо говорити про систему страхової медицини в цілому, то Колюшко її підтримує. Каже, що це хороший варіант для України — тим більше, що за такими принципами вже давно живуть за кордоном, зокрема в Польщі: «Весь світ так працює, і ми маємо туди йти».

Один із плюсів — те, що людина може потрапити в лікарню з серйозною проблемою і не мати власних коштів, щоб заплатити. І їй це в принципі не буде потрібно — все покриватиме страховий поліс.

Про фінансування з боку держави хвилюватися не варто, запевнив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк в інтерв’ю «Громадському радіо»:

— Заклади залишаться на бюджетному утриманні, будуть отримувати бюджетні кошти в такому ж обсязі, як і раніше. Але ми будемо вводити певні елементи, щоб вони готувалися до нової системи. Будемо робити їх максимально автономними всередині. Будемо відмовлятися від їх операційної щоденної діяльності. Управляти лікарнею всередині лікарні повинен головний лікар.

Щоб система страхової медицини працювала, у міністерстві мають визначити, що саме входитиме в цей державний гарантований пакет послуг. Тобто на що може розраховувати людина, яка вносить гроші в систему страхування. Первинна медична допомога, переконує Ковтонюк, буде туди входити, скільки б вона не коштувала. А що буде на інших етапах — залежить від успіху і від того, як інші ланки медичної допомоги будуть готові перейти на страхові відносини, а не бюджетні.

 

Автор публикации

не в сети 3 недели

admin

Комментарии: 0Публикации: 382Регистрация: 06-08-2015
Знайти схожі статті:, ,
У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Оголошення

Авторизация
*
*
Регистрация
*
*
*
Пароль не введен
*
Генерация пароля