«Ідея ямпільського муралу прийшла в зоомузеї» 

Зовсім скоро на стіні ямпільського будинку з’явиться кількаметровий мурал із казковими звірями. Цей малюнок для міста створила київська художниця Марися Рудська. Дівчина, яка вивчилася на українського філолога, а в свої 25 вже встигла зробити ілюстрації до кількох десятків книжок. А ще організувати стільки ж персональних виставок, намалювати море дивовижних персонажів і, зрештою, стати однією із найцікавіших та затребуваніших молодих художниць.

Ми поговорили з Марисею про те, де вона знаходить ідеї, що має спільного з палеонтологією, як її занесло на з’їзд біологів у Вельсі і про що буде ямпільський мурал.

Художниця захоплюється природничими науками, спостереженнями за птахами, комахами і деревами. Навіть палеонтологією (наука про вимерлі організми). І безмежно любить природничу ілюстрацію:

— Мені дуже хочеться ділитися цим захопленням з іншими. Найліпше вдається через малюнок. Тому я малюю птахів, комах, жаб і маю ще багато ідей в цьому напрямку.

Творчість Марисі важко назвати просто малюванням. Адже кожен малюнок, чим би він наприкінці не став (ілюстрацією, листівкою, картиною, календарем), потребує попереднього дослідження. З професією пощастило — постійно примушує відкривати щось нове. Попри це, стабільно улюбленою лишається дитяча ілюстрація:

— Вона дає можливість бути співавтором казкових світів, вигаданих істот, неймовірних пригод. На сторінках дитячої книжки є дуже багато свободи для ілюстратора.

 

Марися вже проілюструвала більше десяти книжок. Серед них і дорослі, і дитячі. Відмовлятися від пропозицій проілюструвати щось доводилося, але це завжди було пов’язано не з текстами, а з організацією. Словом, заважав робочий процес і некомфортне спілкування із замовниками. А цікаво подати можна практично кожен текст, каже дівчина. До ілюстрацій у художниці особливе ставлення. Пояснює, що спершу треба зрозуміти, навіщо вони є у книжці. Адже література успішно живе і без ілюстрацій.

— Доросла книжка не терпить просто супровідних малюнків, які повторюють текст. Це має бути щось більше. Якщо чесно, то і для дитячої книжки це не найліпший варіант, але оскільки дитяча ілюстрація більш звична, то й більш пробачає. Малюнки мають вносити щось нове: інтонації, атмосферу, нові погляди та інтерпретації.

 

Ідеї у Марисі беруться з голови. Але, уточнює вона, голови у всіх різні, і мозок людям пощастило мати збіса пластичний. Тому про народження в голові дивовижних звірів та малюнків дівчина має цілу історію:

— Зазвичай я занурююсь з головою у малювання. Працюю — це малюю, відпочиваю — малюю, скучаю — малюю, радію — малюю. І мій мозок налаштовується на цю хвилю.

А моя голова — це великий калейдоскоп. Туди падають скельця вражень, прочитаного, побаченого, картинки з фейсбука, аватарки, обличчя незнайомців, враження з поїздок. Тобто все, що я проживаю. І коли я ходжу, калейдоскоп струшується і виходять цікаві картинки. Наприклад, картина Босха поєднується з лекцією з фольклористики, а русалка з наметом. І виникають небесна риба, каструлі і пір’я, гарбузи і горобці. Неможливо пояснити, чому так. Все, що потрібно — це знайти ось цю маленьку дірочку в свою підсвідомість і підглядати, як перевертаються скельця вражень та образів.

 

Для того, аби всі ці образи не розгубилися, Марися завжди носить із собою ескізник. І рідко коли виходить з дому без пеналу і блокнота. Каже, це для неї давно стало нормою. Так само, як брати гаманець чи телефон.

— Для мене перестало бути дивним малювати на ходу. У транспорті, у кав’ярнях, чекаючи когось на зупинках. Останнє місце, де було дуже приємно і цікаво малювати — це щорічний з’їзд біологів та інших власників мікроскопів. Це було у Вельсі, де ми збирали зразки планктону, розглядали їх, фотографували. І звісно ж, я його малювала. Ці космічні форми і кольори заворожують!

Космос від Марисі Рудської скоро з’явиться і в Ямполі

Це буде малюнок, ідея якого виникла дуже спонтанно — кілька років тому в зоологічному музеї. Тоді її хлопець спитав, як би вона символічно зобразила тваринний світ.

— І от я думала над цим досить довго. Хотіла зобразити не просто тварин, а відчуття цього міцного взаємозв’язку між всіма нами. Від людини до крихітної тихоходи, від кита до золотомушки. Всі ми пов’язані значно сильніше, ніж це часом здається. На нас впливають навіть види, які зникли колись давно, їхнє існування відгукується в наших генах, ландшафті.

Марися розповідає, що згодом ідея почала обростати думками, як снігова куля. І дівчина почала малювати не просто тваринний світ, а світ в цілому. Почала його з писанки. З яйця, яке є у багатьох міфах про походження світу (варто лише згадати казку про «Яйце-Райце»). Потім нанизалися інші образи.

 

— З яйця, врешті-решт, вилупилися черепахи, на яких тримається світ в інших міфологіях. Так на малюнку знайшлося місце і черепасі. Я вирішила зобразити саме морську, бо якось мала нагоду спостерігати за ними під водою. Це враження на все життя — бачити, як летять під водою ці гіганти.

Потім на малюнку з’явилися олені, теж давні українські символи.

— Кожного Великодня, коли ми робимо писанки, я малюю оленів на яйцях і думаю про те, що це привіт від прадавніх людей. Їхнім головним промислом на полюванні були олені. Вони були найбажанішою здобиччю. Саме тому його вшановували в декоративному мистецтві. Мисливські часи давно минули, а ми досі малюємо оленів на яйцях. Хіба це не дивовижно, як зберігається інформація, думки прадавніх людей?

Своїм малюнком художниця хотіла показати, що наш світ знаходиться не на вершині стабільної піраміди, а наша рівновага — хитка конструкція. Саме тому, каже, розмістила Землю з людьми і містами на хвості риби.

— Мені б хотілося, щоб ця робота змусила людей хоч на мить задуматись про взаємозв’язки всього живого і вигаданого, наших міфів і реальності, тварин і птахів, думок і дій. Ми живемо в динамічному світі, який невпинно балансує. І не маємо забувати про це.

Малюнок з такою дивовижною історією вже скоро з’явиться на ямпільському будинку. І нагадуватиме, що хитку конструкцію світу краще берегти.

---

Ви можете допомогти нам щоденно оновлювати сайт, видавати газету, проводити заходи, розвивати Ямпіль та район. Просто передплатіть «Дирижабль» або зробіть благодійний внесок на будь-яку суму— карткою через інтернет або квитанцією через банк.