Збираючи лікарські трави, можна непогано заробити

Збираючи лікарські трави, можна непогано заробити

В інтернетах, як завжди, можна знайти купу всього дивного. Наприклад, оголошення про купівлю сміття, старих мікрохвильовок, зламаних деталей кондиціонерів, неробочих холодильників, фарбованого білявого волосся, підборів для босоніжок, пластикових кришечок і різного, здавалося б, непотребу.

Часом не зрозуміло, навіщо всі ці дивні речі потрібні людям, але зацікавлені знаходяться. Як-то кажуть, є попит — буде і пропозиція. Ми не будемо лякати тими дивностями, які шукають люди, але розкажемо про одну цікаву літню тему. Яка, можливо, навіть перетворить когось на трав’яного бізнесмена.

Це лікарські рослини. Інтернет рясніє пропозиціями та новинами народної медицини:

«Куплю лікарські трави від 500 кг. Самовивіз, безкоштовно», «Європейці активно скуповують українські рослини», «Подорожник, 24 гривні».

Виявляється, українці вправно перетворюють траву на бізнес-модель. Виходить цілком успішно. Якщо, звісно, розібратися в темі і не сушити бур’ян. Рослини у великій кількості, від кількасот кілограмів, радо приймають підприємства, які роблять з них косметику чи фіточаї.

Щоправда, традиційно продавати гуртом не так вигідно, ніж у роздріб. А ще великі компанії переважно мають налагоджину систему рослинних постачальників. Для тих, хто вже розпланував, як здає тонну сушеного листя і отримує пачку грошей, є погані новини. Можуть виникнути бюрократичні проблеми: деякі фірми не співпрацюють із фізичними особами, а укладають договори з підприємцями — так, аби в разі чого вони несли відповідальність. Ну але така ситуація не всюди, тож шанси знайти не розбещену фірму є.

Найпростішим і найпоширенішим варіантом продажу є інтернет або.. ринок. Викласти оголошення на інтернет-сторінці не коштує абсолютно нічого. До того ж, є спеціалізовані групи в соцмережах. Локація переважно не має жодного значення, бо можна переслати поштою. Тож хай вас не не лякає сусідство з Молдовою і віддаленість від обласного центру.

Зловживати природніми ресурсами не вийде.

На Закарпатті, де збиральництво трав стало надто хаотичним, ввели обмеження.

Причина проста — від цього страждає природа, а деякі трави взагалі на межі зникнення. Найбільші ліміти встановили на іван-чай вузьколистий та череду.

Агросайти пропонують від 50 до 500 найменувань різних трав. Пишуть, у яких цілях використовують ту чи іншу рослину: від яких хвороб лікує, у поєднанні з чим буде ефективніша. Коли читатимете, не забувайте, що самолікування шкідливе для вашого здоров’я. Не мішайте все в одну купу, навіть якщо квіти приємно пахнуть.

 

Ну, не будемо перераховувати всі мільйон видів рослин. Природа, на щастя, подарувала їх багато.

Не біжіть одразу за мішком. Перш ніж збирати, потрібно знати особливості кожної рослини. Скажімо, у який час зривати, як сушити, які частини рослини стануть у нагоді, а які варто лишити в землі.

Квіти варто збирати тоді, коли вони повністю розпустилися, а сушити в тіні, майже темряві. На перший погляд може здатися, що нічого надскладного в тому, щоб висушити траву, немає. Але це вимагає спостережливості та часу: якщо сушите листя, його потрібно перемішувати три-чотири рази на день. І не дати пересохнути: рослини мають лишити свій зелений колір. Зберігання теж відрізняється: сухі ягоди потребують паперових пакетів і… протягу. Так, їм потрібне повітря, яке постійно циркулюватиме.

Ось такі ніжні нюанси. Якщо, наприклад, викладете волошки на сонце, то вони зовсім згорять і побіліють.

Полин і череду варто сушити в тонких пучках, теж підвішуючи в затінку. З плодами все інакше — їм треба дати кілька днів полежати на сонці (але збирати лише зранку чи ввечері), а потім остаточно досушити в печі. Причому мити їх не можна в жодному разі.

Квіти, трави і листя можна зберігати не більше одного (максимум двох) років. Кора та корені витриваліші — житимуть на рік довше. Поліетилен — не найкращий варіант для зберігання природного добра. Для цього краще обрати мішечки з тканини, паперові пакети, коробки чи банки.

Словом, попереду цілих три літніх місяці. Трави у Ямполі вдосталь.

Знайти схожі статті:, ,
У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Увійти за допомогою: 

Оголошення

Увійти

Увійти за допомогою: 

Реєстрація

Увійти за допомогою: 

Generation password