Новозбудований костел відкриють восени

Вже 8 років у Ямполі триває будівництво костелу Непорочного зачаття Діви Марії. Храм для прихожан-римокатоликів з’явиться недалеко від реального місця розташування зруйнованого в 50-х роках костелу по вулиці Соборній (колишній Комсомольській). «Дирижабль» дістався всередину новобудови й має для вас ексклюзивні фото спорудження католицької святині.

— Будівництво костелу розпочалось не із закладення фундаменту, як заведено на Ямпільщині, а з відгородження території, на якій буде проводитись будівництво. Тому спочатку, 2008 року було зведено мур, — каже прихожанин, а за сумісництвом і будівничий костелу Володимир. Чоловік пригадує, що за ці 8 років на будівництві працювало більше десятка будівельних бригад, здебільшого з інших міст. Чоловіків винаймали на будівництво сезонно, в теплі пори року, аби ті могли не винаймати в місті житло, а жити просто всередині новобудови.

Сергій Карцьос працював на будівництві влітку 2013 року. Він будівничий-спеціаліст, зварювальник, а зараз у Томашпільському районі споруджує дитсадок.

— Завжди цікаво працювати на будівництві чогось величного.

Так було й під Тивровим, де ми 2009 року будували сільську церкву. Два з половиною роки там працювали. На відкритті вона стала справжньою святинею, нас тоді по-особливому величали. Бо нашими руками людям створили храм. Хоч моя професія й не зовсім престижна на сьогодні, зате я гордо можу сказати онукам, що от цю церкву збудував їх дідусь, що тут я працював. Моя праця залишиться на роки, для майбутніх поколінь. Може, колись де й напишуть про таких, як я.

— В Ямполі працювалось добре, тоді літо хороше було, ми штукатурили стіни ззовні й усередині, фарбували. Особливо привітні в місті продавці. Зібравши з шести хлопців по 50 гривень, ми могли накупити безліч продуктів. Чого вартує лише домашня ковбаса в білявої Наташі з м’ясного… — мрійливо згадує чоловік.

Гроші на будівництво храму отець Владислав, поляк за походженням, залучає з-за кордону, в основному від польських спонсорів та меценатів. Дають пожертви й прихожани, на сьогодні таких біля 40 людей. Для отця вилагоджена кімната у підвальному приміщенні костелу, де він проживає.

— Костели вирізняються своєю пишністю всередині: арками, притворами, престолами, хорами. В костелі можуть бути статуї, фонтани, музичні інструменти. У православній церкві є вівтар, тоді як у католицькому він відсутній. Статуї в костелі ніякого символічного значення не мають, вони лише прикраса, — розказує, чого чекати від інтер’єру костелу, релігієзнавець Людмила Мальчик.

Територію Ямпільського костелу вже облагороджено: є мур, поставлено металеві огорожі, побілено фасади храму, встановлено вікна, доріжки вимощено плиткою, а недавно з’явились і ворота з хвірткою. Культова споруда вже навіть може виконувати свою основну роль. Так, наприкінці січня в костелі обвінчались двоє молодят.

Із початком весни внутрішні роботи у храмі відновлено. Днями там встановили металеву балку вагою під 100 кг під майбутні хори (місце для виступів хористів костелу).

Задіяний у будівництві прихожанин Володимир каже, що до осені всі ремонтні роботи буде закінчено.