У липні має запрацювати ямпільський кінотеатр
На фасаді кінотеатру «Ювілейний» висить металевий каркас для афіш. Великими буквами на ньому написано «Сьогодні» і «Скоро», але під цими словами лише брудна стіна, обклеєна оголошеннями про прийом волосся.
— Руїна, — так називає нинішній стан кінотеатру 48-річна Людмила Кінзерська, яка два місяці тому очолила заклад.
Містом ходять чутки, нібито кінотеатр продається чи вже навіть проданий, бо ж останній фільм там показували п’ять років тому.
— Це неправда. «Ювілейний» є комунальною власністю громади Ямпільського району, — заперечує Кінзерська.
Нині активно йде підготовка до відкриття закладу. Він має відновити роботу вже у липні. Доти треба оновити апаратуру, відремонтувати зал, налагодити систему опалення, зробити новий туалет.
— Останнє питання найболючіше, тому що без туалету немає сенсу запускати кінотеатр, — каже його директорка. Додає, що з коштами на ремонт має допомогти районна влада. На допомогу підприємців теж сподівається. Але точної суми, потрібної на все, назвати не може. Остаточного підрахунку ще не робили.
З сучасним проектором підсобило комунальне підприємство «Вінницякіно». Вони передали цифровий проектор, яким тимчасово будуть користуватися в ямпільському кінотеатрі. Саме з нього крутили фільми біля фонтану на День молоді. Проте кінотеатру потрібен потужніший апарат.
Зараз у просторому залі «Ювілейного» стоїть близько 400 стільців, деякі відрізняються кольором. Більшість із них встановили ще у 1973 році, коли кінотеатр відкрили. Екран з білої тканини пожовк, але досі міцний. На стінах світильники, працюють не всі.
В апаратній є старий проектор МЕО5 XS — величезний металевий апарат з написом Made in Czechslovakia. Поряд на вішаку для одягу звисають обривки плівки з кадрами старих фільмів. Людмила Кінзерська хоче все це зберегти. Особливо — проектор. Каже, що в області більше такого немає — це вже раритет, музейний експонат. Він, до речі, в робочому стані, але потужності електролінії, до якої підключений кінотеатр не вистачить, щоб його увімкнути.
— Ще я хочу поставити в залі нові стільці, але залишити один ряд старих. На згадку.
Які саме фільми будуть показувати в кінотеатрі, поки що неясно. Єдине, що відомо точно: налагоджена співпраця з «Вінницякіно». Ямпільський кінотеатр отримає доступ до їхньої бази фільмів, однак гарячих новинок кіно там точно немає. Показувати свіжі кінохіти Кінзерська не проти. Але прокатні права на такі фільми коштують дорого, і окупити ці витрати в Ямполі майже нереально.
— Прем’єри будуть. Втім, тут усе залежить від «Вінницякіно»: що буде у них, те буде і в нас, — каже директорка.
Насамперед планують орієнтуватися на дітей — на малечу і школярів. Тож у репертуарі точно будуть мультики, а ще — освітні фільми:
— Вчителі історії зможуть за допомогою відеоматеріалів пояснювати складний матеріал і заохочувати дітей до навчання. Можна буде показувати фільми на англійській мові, щоб дітям було простіше її вивчати.
Саме юні ямпільчани стали першими глядачами кінотеатру за багато років. Людмила Кінзерська каже, що сеанс для них влаштували 1 червня, на День захисту дітей:
— Ми безкоштовно показували мультики. Я була вражена, наскільки швидко заповнилися усі 400 місць.
Надалі квитки стануть платними: 15 гривень для дорослих і п’ять — для дітей. Можливо, й дорожче. Точно з ціною ще не визначилися, як і з графіком роботи.
— Звісно, ці гроші не окуплять усіх витрат, але кіно в Ямполі ніколи не було прибутковим, — говорить директорка кінотеатру. — Тому продовжимо здавати частину «Ювілейного» в оренду. І ми не проти, аби сюди прийшли підприємці, які продавали б попкорн.
Також Людмила Кінзерська намагається через прокуратуру домогтися виплати 107 тисяч гривень. Їх заборгувало кафе «Норд-Вест», яке орендувало частину будівлі кінотеатру.
«Вінницякіно»: ми крутимо українське кіно
Микола Безносюк, директор «Вінницякіно», з фонду якого ямпільський кінотеатр буде брати фільм, каже, що у них є 4155 картин.
— Переважно це українські художні та документальні фільми, освітні відеоролики та мультфільми.
Пріоритетом «Вінницякіно» є популяризація саме вітчизняного кінематографа. Іноземні фільми також мають, але їх мало. А топові кінохіти у розпорядження комунального підприємства не потрапляють ніколи.
Серед найновіших надходжень — художня стрічка «Загублене місто» 2015 року. Це український фантастичний трилер про долю населеного пункту, що опинився у паралельному вимірі після аварії на атомній електростанції.
Коментарі