Як відкрити кав’ярню: поради від власників мережі Bezbrendu

Як відкрити кав’ярню: поради від власників мережі Bezbrendu

Центральна вулиця Вінниці усіяна кав’ярнями, вони тут мало не через кожні п’ятдесят метрів. Ямполю їх аж стільки не потрібно, але бодай одна не завадила б: заклад з хорошою, а не розчинною кавою, десятком різних лате, капучіно та їхніх варіацій і хорошою випічкою.

Відкриття такого закладу не вимагає великого стартового капіталу. Трьом хлопцям, яким ледь за двадцять, знадобилося два місяці, аби відкрити у Вінниці свою першу кав’ярню Bezbrendu. Тепер у Миколи Дрипки, Дмитра Парасюка і Ярослава Смаля вже невеличка мережа закладів. Вони розповіли нам, як починали бізнес, скільки витратили і завдяки чому стали успішними.

— Ми місяць збирали гроші, потім зо два тижні шукали приміщення, ще два тижні робили ремонт — і от кав’ярня готова, — розказує про перші кроки в бізнесі Микола Дрипка і зізнається, що до того навіть не любив пити каву. Сам він з Тернополя, але через спільний з друзями бізнес осів у Вінниці.

Стартували хлопці з невеликої точки у приміщенні магазину «Київстар» у листопаді 2015 року. Нині мають три заклади у самісінькому центрі Вінниці.

Ставку хлопці роблять на продаж кави за класичними рецептами. Найбільше цінують еспресо, вважаючи його найкращим варіантом кави.

— Ми не дуже любимо навіть американо, хоча у Вінниці це топовий напій. Бо від еспресо в тебе ще 40 хвилин буде триматися післясмак, а від американо — ні. І це при тому, що кави на них іде однакова кількість.

Місце

Правильне місце — одна з головних запорук успіху. Чим більше людей щодня буде проходити повз ваші двері, тим більше зазирне всередину. У великих містах це може бути будь-яка магістральна вулиця. У малих ідеальне розташування — у центрі чи поряд з базаром.

Кава

Ціна на зернову каву стартує від 120 гривень за кілограм. Але дешевші варіанти слід відкинути, бо смачного напою з них не приготуєш. Якщо ваше американо чи еспресо лишить важкий, неприємний присмак, на повторний візит клієнта розраховувати не варто. Bezbrendu якість кави зробили своєю головною фішкою. Зараз роблять напій лише з моносортів, не змішуючи різні зерна.

Кава, Bezbrendu, Вінниця

 

— Спершу ми брали португальську каву «Дельта», це світовий бренд, — розповідає Микола. — Але ми постійно вчилися, заглиблювалися у тонкощі і поступово перейшли на продукт, який є найбільш топовим у світі. Це кисло-солодка стовідсоткова арабіка. Гватемала. І лише свіжого обсмаження, бо так вона максимально передає смак. Коли я після неї спробував «Дельту», то подумав: «Як ми взагалі могли це продавати?»

Хлопці купують зерна кави м’якого обсмаження.

— Жорстке обсмаження дуже погане. По-перше, кава гірка. Втрачається уся її якість. Це як пересмажена картопля, ти там вже ніякого смаку не відчуєш. В Італії нині є велика проблема: багато молодих людей хворіють на панкреатит. Це якраз від кави, бо вони там усі люблять жорстке обсмаження. Але вже років зо п’ять як пішла нова хвиля — багато кав’ярень переходять на світле обсмаження. Такий світовий тренд.

Кавомашина

Звісно, без кавомашини кав’ярні не буде. Можна купити «жужжалку», такі часто ставлять у продуктових магазинах. Їхня ціна — від 250 доларів. Але нормальної кави на них не приготуєш, переконує Микола.

— Треба розраховувати на тисячу-півтори доларів. За ці гроші можна вибрати непогану машину. Є дешевші варіанти, якщо брати уживану. Але дивіться, аби не взяти надто стару. До восьми років — це ще нормально, старшої брати не треба, бо вона вже життя побачила.

Кава, Bezbrendu, Вінниця
Кава, Bezbrendu, Вінниця
Кава, Bezbrendu, Вінниця
Кава, Bezbrendu, Вінниця

 

Інший варіант — машина в оренду. Часто такі послуги пропонують фірми, які реалізують каву. Коштуватиме це кілька сотень гривень на місяць. У тривалій перспективі це невигідно, але для початку бізнесу годиться. Bezbrendu саме так і починали.

Крім кавомашини, знадобиться й інше професійне обладнання.

— Потрібна ще кавомолка. Бажано брати хорошу, з новими ножами, щоб молола рівномірно. Ціна такої — 200-400 доларів.

Собівартість напою

Основна її складова — вартість оренди, сировини та зарплата персоналу. Також сюди входять витрати на стаканчики, цукор, ложечки та інші дрібниці.

— Якщо ми продаємо за день 100 чашок, то їхня собівартість буде близько 12 гривень. Тоді ми виходимо «в нуль» — просто покриваємо всі витрати. Якщо продаємо двісті і більше — собівартість знижується до восьми-дев’яти гривень. Тоді отримуємо прибуток.

Атмосфера кафе

Хлопці постійно працюють над поліпшенням обслуговування.

— По суті, ти продаєш не так каву, як емоції. Той післясмак, який залишить після себе заклад, його атмосфера і персонал, навіть важливіший від післясмаку кави. Важливо, щоб бариста не просто з кислим обличчям робив каву, коли людина зробила замовлення. Він має працювати з усмішкою. Може поцікавитися, як справи, день, настрій, запропонувати якийсь новий напій, — розповідає Микола.

Кава, Bezbrendu, Вінниця
Кава, Bezbrendu, Вінниця
Кава, Bezbrendu, Вінниця
Кава, Bezbrendu, Вінниця

 

Зовнішній вигляд закладу, його атмосфера теж важать багато. В одну з кав’ярень хлопці запросили вінницьких художників-скетчерів, аби вони розмалювали стіни. Чорним маркером на жовтому фоні ті намалювали серію простих, але веселих малюнків, присвячених подорожам.

Ще однією фішкою Bezbrendu є те, що кожну п’яту каву дають безкоштовно. Клієнт отримує картку, на яку ставлять печатку за кожну куплену каву.

— Якщо пара гуляє, хлопець з дівчиною раз зайдуть, другий, потім дівчина сама приходить за безкоштовною кавою в подарунок. Клієнтам це подобається.

Стартовий капітал

Микола каже, що для відкриття пристойної кав’ярні у центрі Вінниці достатньо п’яти тисяч доларів:

— Це на ремонт, проведення комунікацій, усе необхідне обладнання і, власне, каву.

Запевняє, що складнощів з державними службами, інспекціями чи вимагання хабарів за якісь дозволи у нього не було.

— Чув про таке переважно від людей, які нічого не роблять. Тільки всім розказують: «Не відкривайте, бо вам буде капєц, вас завалять, зажмуть». А насправді що? Ми відкрили ФОП. Підписали договір оренди, уклали договір з постачальниками кави, потім зробили ремонт — пішли в санстанцію, взяли дозвіл. Проблем ніяких не було. Ну хіба що забули раз податки заплатити. Запрацювалися, забули, яке сьогодні число. То нам пеню нарахували, але там небагато — гривень 150 чи 200. А так усе нормально. Головне — працювати і робити все із задоволенням.

Фото с майстер-класу приготування кави від Bezbrendu, який проходив у приміщенні фотостудії RED

У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Оголошення

Увійти

Реєстрація

Generation password