Чим поганий дим від паленого листя і як його позбутись

Поради

Чим поганий дим від паленого листя і як його позбутись

Із першими заморозками Ямпіль став багатшим на ще одну міську родзинку: їдкий дим у низинах. Підмерзле листя масово обсипається, й господарі садиб обирають найпростіший спосіб його утилізації — згребти в одну купу й спалити. Через дим містяни закашлюються і скаржаться на дискомфорт в очах. Але це не єдині шкідливі наслідки листяного диму. «Дирижабль» дізнався, що несе в собі цей дим, і які є кращі способи дати раду опалому листю.

Близько 9-ї ранку 3 листопада в центрі Ямполя вже відчувався характерний запах диму. Осередок загоряння знайшовся позаду районного військкомату. Купа листя ледь жевріла й сильно диміла. Це явно зробив хтось із ямпільчан.

Міська влада листя не палить, а вивозить на сміттєвий полігон. Днями найняла для цього додатково 12 людей. Але навіть з їх допомогою прибрати від листя вийде лише центральні вулиці.

 

 

У міськраді «Дирижаблю» пояснили: органи місцевого самоврядування контролювати підпали листя у Ямполі не можуть. Щоб якось зреагувати, потрібно мати протокол санітарної служби. Її представник має особисто засвідчити порушення. І тут проблеми найбільші: по-перше, санітарно-епідеміологічну станцію в Ямполі скоротили, і тепер її функції виконує СЕС Крижополя. А по-друге, навіть якщо представник станції проїде 54 кілометри, щоб оглянути тліючу купу листя, Кабінет міністрів видав тимчасову заборону проводити такі перевірки взагалі.

Природі опале листя потрібне.

— У ньому живе багато видів мікроорганізмів, які в підсумку насичують ґрунт вуглецем, азотом, фосфором, калієм та багатьма іншими необхідними хімічними елементами, — пояснила нам старша наукова працівниця Інституту агроекології та природокористування Тетяна Єгорова. — В лісах сухе листя формує підстилку, яка з часом розкладається і утворює гумус, незамінну складову родючого ґрунту. Коли людина штучно вилучає листя з екосистеми, то суттєво порушує природну рівновагу.

Коли листок згоряє, в повітря піднімаються 85-90% його маси. Тобто, майже все перетворюється на дим, а з ним у атмосферу потрапляють пил і небезпечні хімічні елементи. Яке повітря ми отримуємо в підсумку, пояснює екологиня й експертка з переробки відходів Тетяна Моцак із Києва:

— Листя має властивість вбирати в себе речовини з навколишнього середовища. В осінньому листі повно важких металів, канцерогенів. І під час спалення усе це вивільнюється й літає в повітрі.

Речовини, які виділяються при горінні, знижують рівень гемоглобіну, викликають інші захворювання крові й можуть призвести до онкозахворювань, — каже Тетяна. — У повітрі опиняються гази-альдегіди, які подразнюють слизові оболонки очей, носа, горла. Із димом вони потрапляють у легені, руйнують клітини й ускладнюють дихання. А через зменшення об’єму кисню погіршується робота серця. Ось так звична осіння незручність може завдати незворотних наслідків.

 

При цьому утилізувати листя можна багатьма іншими способами, навіть простими й дешевими. Наприклад, просто лишати листя перегнивати під деревом. Але це недосконало.

— Найкращим є метод, перевірений багатьма поколіннями, — розказує Моцак. — Це компостування, яке практикували ще наші бабусі з дідусями. Робили просто: викопували у дворі яму, і згрібали в неї листя, шар за шаром. Між шарами можна кидати інші органічні відходи: лушпиння від овочів, фруктів, яєчну шкаралупу, папір. Раз на пару тижнів купу варто зволожувати і розпушувати, щоб пришвидшити процеси гниття й вирівняти рівень вологості.

За кілька місяців отримаєте пухкий темний матеріал, якісне добриво для саду чи городу. Ґрунт краще всотуватиме повітря й воду, навіть у спеку. А бур’яни ростимуть гірше. В країнах Західної Європи цей спосіб використовують повсюди.

Є й ще один доступний спосіб утилізації листя. Недавно в одному з районів Києва провели експеримент, так зване вермикультивування. Цей спосіб запозичено з Америки. Відходи знищують за допомогою хробаків, ззовні схожих на дощових. Роблять це так: кілька коробок ставлять одна на одну. В нижній коробці засипають трохи ґрунту й поселяють там черв’яків. У вищі коробки складають листя й залишки органічних продуктів. Через отвори в коробках хробаки потрапляють на все вищі рівні, поступово перетравлюючи їхній вміст.  За деякий час можна давати хробакам нову порцію. А продукти їхньої життєдіяльності використовувати як ефективне добриво. При переробці дощовими черв’яками однієї тонни перегною в перерахунку на суху речовину виходить 600 кг сухого добрива із вмістом органічних речовин 25–40% і більше. У цьому добриві — біля 1% азоту, стільки ж фосфору й калію, а також багато необхідних рослинам мікроелементів.

 

Виявляється, в Ямполі вже є люди, які вирішують проблему опалого листя без диму.

— Опале листя, окрім горіхового, слугує чудовою підстилкою для тварин. Але воно має бути сухим і без домішок: без скла, каміння, дротів чи гілля, — каже ямпільчанин Алекс Шевченко.

Також Алекс має оригінальний компостний ящик. Він використовує чотири листки звичайного шиферу. Ставить їх на ребро й закріплює за доподмогою дерев’яних кілків.


— Виходить ящик півтора на півтора метри й висотою біля метра. Він у мене на городі, на відстані від житлового будинку й криниці. Туди протягом кількох років складаю всі органічні побутові відходи: опале листя, бур’яни (до того, як у них визріє насіння), помиї, кухонні відходи, послід від птахів та свиней. Поліетилен, пластикові пляшки, скло, метал і гілля туди не кидаю. Влітку, буває, заливаю туди кілька відер води, — пояснює чоловік.

За 2-4 роки ящик заповнюється. Тоді Алекс прилаштовує збоку інший такий же, а готовий перегній використовує на городі.

 

Фото Влада Савицького та користувачів сайту Flickr solylunafamilia й normanack.

У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Увійти за допомогою: 

Оголошення

Увійти

Увійти за допомогою: 

Реєстрація

Увійти за допомогою: 

Generation password