Ямпільчани розповіли, як давали хабарі
У листопаді Transparency International, найбільша міжнародна організація, яка бореться з корупцією, опублікувала дослідження — Барометр світової корупції. Його проводили в Україні та ще 41 країні. В ньому взяло участь 60 тисяч людей. Усіх їх запитували, чи давали вони хабарі, в яких сферах і чи готові викривати факти корупції.
Виявилося, що 9% українців готові повідомляти відповідні органи, якщо у них будуть вимагали хабар.
А от 42% не вважають за потрібне це робити, адже 16% з них — переконані, що це нічого не змінить, а 14% бояться наслідків такого викриття.
2013 року ситуація була значно гіршою. Тоді 74% українців не збиралися викривати корупцію, бо 63% вважали, що це ні на що не вплине, а 24% боялися наслідків.
Є ще одна цікава зміна: три роки тому найбільше хабарів давали правоохоронцям — у цьому зізналося 49% опитаних. А тепер перші місця посідають сфери освіти (38%) та медицини (33%).
Ми теж вирішили розпитати у ямпільчан, як часто вони зіштовхувалися з корупцією. Історій назбиралося чимало, але жодна людина не захотіла розкривати своє прізвище. Просили анонімності.
І це нормально. Навіть закон дозволяє повідомляти про хабарі анонімно і гарантує викривачам захист. Контакти телефонів, за якими можна звертатися — шукайте наприкінці статті. Скаргу мають перевірити протягом 15-30 днів і вжити заходів. Але за зумисне надання неправдивих свідчень вас можуть притягнути до відповідальності.
А ще віднедавна в Ямполі з’явився орган, в який можна повідомляти про факти хабарництва — відділ запобіганню корупції. Він вже півроку діє при райадміністрації.
Його керівник, 61-річний Анатолій Розумик, і сам зізнався, що йому доводилося платити хабарі за навчання дітей у вузі. А ось, що нам розповіли інші ямпільчани.
Владислав, 16 років:
Мені тільки шістнадцять, а я вже знаю, що таке корупція. У школі один вчитель часто натякав, що хоче в подарунок від мене один дорогий вазон. Згодом я помітив, що попри мої хороші знання, навпроти мого прізвища почали з’являтися дуже погані оцінки, а ставлення вчителя стало більш упередженим.
Коли я запитав, чому він так себе поводить, почув вражаючу відповідь: «Ти такий скупий, а від мене щедрості вимагаєш».
В мене такі люди розвивають хронічну неприязнь, а моя принциповість і доволі впертий характер не дозволяли мені піти на компроміс. Я за кожну оцінку вимагав пояснення, і вчитель зрозумів, що вимагання вазону немає сенсу. Планую на випуск подарувати йому цілих два вазони.
Леся, 27 років:
Ніколи в житті не давала хабарів. Корупція — це важливий елемент нашого «совкового» суспільства, і аби викорінити її, потрібно знищити пів держави. Корупція — це не тільки підкупність і продажність державних та громадських діячів, це ще й лицемірство звичайних людей, які обіцяють не давати грошей, але сунуть.
Володимир, 42 роки:
В минулому доводилось давати хабарі лікарям. В медицині це настільки прижилось, що за хворим чи жінкою, яка народжує, навіть дивитись не хочуть, якщо не позолотиш руку. В університеті я хотів скласти іспит сам, бо добре підготувався. Викладач образився, і я кілька разів до нього підходив. Він відмовляв, допоки я не передав через іншого необхідну суму, щоб мені все зарахували. Подолати корупцію неможливо, тому що вона має ще іншу назву — благодійні внески. Антикорупційне бюро, прокуратура та інші інстанції тримають на контролі дрібних чиновників, щоб не дай Бог ті не витратили зайву копійку з державного бюджету. А тим часом у верхах мільйони осідають в кишенях.
Вікторія, 14 років:
Реальних хабарів, з вимаганням грошей, в моєму житті ще не було. Але щось схоже на те траплялось в лікарні. Думаю, проблема в самому суспільстві, в тих же лікарнях усі звикли давати гроші чи якісь інші пакунки лікарям.
Спершу самим людям треба мінятись, а потім докучати президентам та кабміну.
Ніна, 37 років:
Мене з новонародженою дитиною не виписували з пологового будинку, допоки не заплатила велику суму лікарям і медсестрам. Не знаю, як зараз, а тоді то були чітко визначені цифри. Все разом дорівнювало двом мінімальним зарплатам. Думаю, можна й не платити. Якби зараз трапилася така ситуація, то я б уже не давала ніякі додаткові гроші.
Богдан, 20 років:
Я часто зіштовхуюся з корупцією в університеті. Мені просто говорять, що без грошей нічого не здам. Тому доводиться платити. У школі я навчався на відмінно, тому намагаюсь тримати цю планку в університеті. Але в нашому університеті не поставлять «5» тільки за хороші знання. Бувало здаєш всі практичні роботи, лабораторні, але тобі не вистачає кількох балів.
Тоді доводиться добряче спустошити гаманець: 1 бал = 100 гривень. Я вважаю, що корупція – це нормальний процес. Всім легше заплатити і не паритись, а викладачам легше завалити студента і взяти гроші.
Олександр, 17 років:
У школі не бувало випадків, щоб хтось вимагав хабарі. Тому на навчання в університет я їхав із надіями, що в країна в цьому плані змінилася, все гарно, прогресивно і по-європейськи. Але протягом усього першого семестру серед переляканих першокурсників ходили чутки, що без хабарів їм сесію не пережити. І лиш під час самої сесії стало зрозуміло, що іспити можна і треба здавати самостійно. Що я і зробив. Більше того, серед моїх одногрупників не було випадків вимагання чи закриття іспиту завдяки хабарю. Тож моя віра в нове і прогресивне суспільство відновилася.
КУДИ МОЖНА ПОВІДОМЛЯТИ ПРО КОРУПЦІЮ
(0432) 35-00-59 — гаряча лінія Вінницької обласної прокуратури
(0432) 59-40-22 — приймальня МВС України у Вінницькій області
(0432) 53-13-09 — гаряча лінія СБУ в Вінницькій області
(044) 256-00-31 — пряма телефонна лінія Національного агентства з питань державної служби (якщо вам відомі випадки корупції серед державних службовців)
(044) 200-06-91 — гаряча лінія Національного агентства з протидії корупції
Автор публикации
Схожі матеріали
Ажіотаж довкола електронних декларацій. Що відбувається (ОНОВЛЕНО)
Відповіді на головні питання ...
Рейтинг зарплат верхівки райадміністрації
Деякі підлеглі голови РДА отримують більше, ніж він сам ...
З наступного року медицина стане страховою
Що це означає для Ямполя розповів Геннадій Колюшко з райдепартаменту охорони здоров’я ...
Коментарі