Фоторепортаж. Як в Оксанівці відкривали «Буковель»

Фоторепортаж. Як в Оксанівці відкривали «Буковель»

Плюсова температура і мокрий сніг не завадили активістам Оксанівки, невеликого села під Ямполем, влаштувати зимові гуляння. Катання на санях, рибна юшка, фруктовий чай з пиріжками, випеченими тут же на вогнищі — так розважали гостей села. За оцінками журналістки Дирижабля, їх приїхало не менше трьохсот. 

— Де тут ваше весілля? — жартома питає у перехожих чоловік, який на мотоблоці привіз доньку і сина покататись з гірки.

 

Її облаштували на схилі над Дністром: на виїзді з Оксанівки, по праву сторону від центру. Знайти було не складно, бо саме село крихітне — в ньому лише кілька вулиць.

Евеліна Вовк до гірки добиралася екстремально: до Оксанівки машиною, а вже у селі прикріпили тросом до машини сани й жінка пересіла на них.

—  Дуже цікаво, але трохи кричали, бо страшно, і голос зірвали, — ділиться враженнями вона.  

Гірку активісти попередньо розчистили, прибрали усе, що могло заважати.

Допомагала навіть найстарша жінка села — Ольга Харевська. Їй 90 років. 

— Трошки із дівками поприбирали тут. Тут заросло було. Прорубали, прочистили сапами і граблями, щоб було чистенько… А ці бандіти хотіли, щоб я сиділа. А я рухалася і сидіти не хотіла. У нас такого не було, — додає бабуся. — Тільки діти подекуди катались.

 

Майже вся її родина долучилася до організації гулянь. Онук Андрій приніс рибу для юшки, а 68-річний син Василь ще напередодні Нового року встановив у селі центральну ялину. Гірлянди підключені до мережі в їхньому будинку. Щовечора Василь їх вмикає, а вранці вимикає.

— Торік не було такого, тому що не було снігу. А так ми проводимо «Оксанівський Буковель»  вже четвертий рік. Все в інтернеті було. Моя донька з Італії дивилась, як я з дружиною з гірки катались,  — каже Василь Харевський.

Місцеві жителі і депутати намагаються розвивати у селі зелений туризм. Воно невелике і затишне, дуже тихе і з гарною природою. 

— Є люди, які можуть приймати гостей і показувати, як доглядається корова і робиться домашній сир і сметана. Інші покажуть, як випікати хліб і пиріжечки. Треті — як робити домашню ковбасу, — каже Мирослава Марченко, одна з організаторів.

 

Троє жительок села — Наталія Сокиран, Тетяна Спринчак та Рудіка Ясінецька — готували на вогнищі пиріжки з картоплею, капустою і солодкі з медом. Тісто розкатували прямо на вулиці. Продуктами для готування скидалися усі разом.

— Звертай до ухи! Там смачно пахне! — кричить чоловік, який із сином їде на санках.  

Юшку продавали по 5 гривень за півлітра. Стільки ж коштував чай з гілок фруктових дерев і два пиріжки.

Щоб потрапити на гірку, 10-річна Софія Вовк від ранку просилася у батьків.

— Були намічені гості, але все відмінили, щоб сюди приїхати. Просила брата, щоб разом із нами приїхав. Дуже класна гірка.

 

На автобусі великою компанією приїхала і Наталія Мельничук з двома дітьми та друзями.

— З нашої сім’ї чотири людини, ще куми — троє, і ще двоє діток інших кумів. Взяли свого 6-річного Ваню і 3-річного Женю. Їхала на санках із чоловіком, і дітки катаються. Всі дуже задоволені, — каже вона.

А Людмилу Фролову з нареченим Віталієм Ткачем не зупинило навіть те, що перед поїздкою в Оксанівку не вдалося знайти санки.  

— Дуже хотіли сюди, бо у нас в Ямполі такого нічого не відбувається. Два дні шукала санки, але так і не знайшла. Віталік попросив у знайомих. Дуже класно і весело. От тільки гірка не рівна, з трамплінами. Буває налетиш на один і здається, що зараз із санок вилетиш кудись. Наступного разу обов’язково приїдемо.

Фото Владислава Савицького

У нас ще багато нерозказаних історій про Ямпіль та ямпільчан. Але без вашої підтримки ми не зможемо розповісти їх.

Коментарі

Надіслати

Оголошення

Увійти

Реєстрація

Generation password