Ямпільський БК: злива припинилася, а зі стін півдня тече

У залі Будинку культури (БК) глядачі сидять у куртках. Холодно. З рота йде пара. Мерзнуть і руки, і ноги. Саме так було на останніх двох концертах у Ямполі: шоу циркачів 7 листопада і виступі Алли Кудлай через десять днів після нього. Щоправда, у першому випадку мерзли тільки дорослі — дітям не сиділося на місці й вони стрибали ледь не на сцені.

Взимку більшість заходів проводять у малому залі, який опалюється. Тож холод не найбільша проблема. Головна біда — дах, який протікає уже три роки. Під час дощів зі стін ллються просто-таки водоспади.

Директор БК Віктор Рудукан каже, що вже не перший рік вимагає ремонту. Дах районна адміністрація обіцяла перекрити цьогоріч, але коштів так і не виділили — перенесли все на 2017. Додає, що наш БК нині чи не найгірший в області за технічним станом. А як позитивний приклад, наводить шаргородський Будинок культури, де «красота і ззовні, і зсередини», та крижопільський — у нього ямпільчани хочуть перейняти для утеплення актового залу.

 

Люди

Нині у БК працює 18 осіб. Ще близько сотні ямпільчан регулярно бувають тут на репетиціях — це учасники танцювальних колективів, хору, сатиричного театру «Каламбур» та інших творчих груп. Великий актовий зал, який може вмістити 600 глядачів, використовують не лише для концертів, але й для різних громадських заходів, зборів, звітів влади перед містянами.

Самій будівлі наступного року виповниться 40 років. За цей час її жодного разу капітально не ремонтували. Поточний ремонт робили часто, проте його результати нерідко «зникали» уже за кілька місяців: стеля, паркет, стіни псувалися через затікання дощової води.

Ремонт працівники БК, за словами Радукана, переважно роблять власними силами і за рахунок спецфонду, який наповнюється грошима за оренду. Справно її платить лише клуб «Атлантіс».

Дах

Коли заклад побудували, дах був пласким, але облаштованим так, що дощовій воді було куди стікати. У 1990-х роках його перекрили шифером. Три роки тому дах почав протікати.

— Під час сильних дощів нас заливає. Буває, злива припинилася, а зі стін ще півдня тече. Влітку виносили по 12-15 відер води, — згадує Віктор Рудукан.

 

Цього літа вітром зірвало кілька листів шиферу з даху прямо над сценою. Восени районна адміністрація виділила кошти. Найняли покрівельників і залатали дірки.

Вирішення проблеми з дахом — головне завдання на наступний рік. Зайнятися ним планують навесні, щойно потепліє. Уся необхідна документація на ремонт вже є, питання лише у фінансуванні.

Вікна і двері

У Будинку культури близько 50 вікон, які треба замінити.

— Ці вікна стоять з 1977 року, дерев’яні рами давно потрухлявіли, місцями зовсім прогнили. Де можемо, задуваємо монтажною піною, але це допомагає лише тимчасово.

На фасаді вікна ще більш-менш тримаються, бо там сонячна сторона. А от з боку двору, де через тінь волога затримується довше, рами псуються швидше.

 

Нові пластикові вікна поступово встановлюють: вони вже є у методичних кабінетах, туалеті, кабінеті директора і частині приміщення, яке займає районна бібліотека.

До нового року мають замінити вхідні двері. У нинішніх усі щілини задуті монтажною піною.

Опалення

Будинок культури опалюється прибудованою котельнею. Але великий концертний зал не обігрівають взагалі. По-перше, він не утеплений, по-друге, система вентиляції зроблена так, аби завжди був протяг, який у випадку пожежі не дасть вогню поширитися будівлею. Тобто тепло просто видуває з приміщення.

Віктор Рудукан планує обладнати зал підвісними електрообігрівачами. Зробить це, якщо знайдуться гроші. Каже, що частину коштів може виділити зі спецфонду.

Утеплювати зал також будуть. Але як саме, ще не вирішили — потрібно сумістити пожежну безпеку та енергоефективність. Директор каже, що перейматимуть досвід тих будинків культури, які вже вирішували подібні проблеми.

Глядацький зал

Чотири роки тому працівники Будинку культури власними силами відремонтували концертний зал і вестибюль. Замінили двері на виході та обклали плиткою сходи. Відремонтували стелю, частину оздобили пінопластовими панелями, частину просто закрили папером.

Оновили освітлення, встановили нові лампочки. З цим довелося помучитися, бо висота стелі — дев’ять метрів. Аби дістатися її, довелося взяти зі спортивної школи металеву етажерку, розпиляти її навпіл, щоб можна було занести всередину, потім скласти знову вже у приміщенні.

Тоді ж повністю «переодягнули» сцену на 80 тисяч гривень: почепили нову завісу, встановили екран для перегляду відео. Гроші брали зі спецфонду.

 

Стільці

Їх не міняли з 1977 року. Районна влада обіцяла виділити гроші ще чотири роки тому, але цього не сталося. Звичайний ремонт стільцям не допоможе — потрібно купувати нові, переконує директор. Точну суму назвати не береться.

— Точно не скажу. Але помножте 300-400 гривень на 500. Це якщо не рахувати стільці на балконах.

Множимо. Виходить, 150-200 тисяч гривень.

Апаратура

З цим справи непогані. 16 листопада в Будинок культури завезли апаратуру на 200 тисяч гривень: звукорежисерський пульт, мікрофони, колонки. Гроші виділив район. Апаратуру, яку використовували доти, придбали ще в середині 2000-х. І вона працювала вже з перебоями.

Фото Влада Савицького