Історії ямпільських близнюків

Дирижабль дізнався історії трьох пар ямпільских близнюків. Виявляється їх іноді плутають навіть власні батьки. І ще кохані. А головне — скільки можливостей для бешкетувань.

Марина і Аріна Цапушел, шість років, вчаться у першому класі гімназії

Мама може переплутати доньок лише у темряві, а от чужі люди плутають їх  постійно. У садочку виховательки просили робити дівчатам різні зачіски, аби їх розрізняти.

— Навіть я, коли переглядаю старі фотографії, іноді не можу зрозуміти, хто де, — каже Ірина, мама близнят.

Дівчатка завжди разом. У школі сидять за однією партою.

— Недавно Аріна хворіла, — розповідає мама. — Я вмовляла Марину піти до школи, але вона так хотіла доглядати за сестрою, що довелося лишити обох. Весь день Марина підносила Аріні ліки, іграшки, вмикала мультики.

 

У перші шкільні дні дівчата поверталися додому засмучені. У класі їх називали близнючками, а вони не розуміли цього слова, думали, що образливе

— Марина прийшла і каже: «Ми ж з Аріною абсолютно різні. Я казала, що ми просто сестрички». Зараз уже звикли, — згадує мама.

Дівчата не люблять носити однаковий одяг. Увечері, коли готуються до школи, перепитують одна одну, що інша буде одягати. Бувало, що одна ходила в садочок у спортивному костюмі, а друга у спідничці, з бантами. І все одно їх умудрялися плутати.

Кравчиня, коли робила заміри, щоб пошити сукні, сміялася: і зріст, і довжина руки — все до сантиметра однакове.

 

Льоша та Вова Чернісевичі, 14 років, вчаться у дев’ятому класі школи № 1

Льоша на п’ять хвилин старший за брата. У школі вони сидять за різними партами, але решту часу проводять разом. Удвох відвідують гуртки у Будинку школярів: судномодельний, ракетомодельний та «Січові стрільці». Найдовший період, який хлопці провели окремо — тиждень. Тоді вони відпочивали в санаторії, і одному з братів довелося лягти у лікарню.

— Якщо у Льоші болить голова, у мене також може заболіти. Таке буває, — каже Вова.

І все ж близнюки наполягають, що вони дуже різні. Льоша, наприклад, більш імпульсивний, зате Вова краще читає реп. Хлопці грають на різних музичних інструментах: Льоша — на фортепіано, Вова — на гітарі.

 

Хлопців часто плутають. Навіть тато іноді помиляється, бо ж близнюки полюбляють однаково вдягатися. Колись Льошу прийшли бити якісь хлопці, а зі зламаним носом у результаті ходив Вова. Дівчата, з якими вони зустрічаються, теж можуть не впізнати.

— Льошина дівчина зустріла мене на вулиці і почала обніматися, — розказує про один із таких випадків Вова.

А одного разу відвідувач магазину, побачивши хлопців, вирішив, що у нього двоїться в очах.

 

Руслана та Яна Ігнатові, 17 років, вчаться у Вінниці на економістів

Цьогоріч сестри закінчили ямпільську гімназію. Обидві вступили до Вінницького навчально-наукового інституту економіки. Ходять на заняття разом, сидять на лекціях поряд. Кажуть, найдовша розлука тривала один день, але й тоді постійно переписувалися.

У школі дівчата не користувалися своєю схожістю. Там усі знали, що у Руслани є чубчик, а у Яни — немає. Щоправда, під час здачі ЗНО у них виникала думка помінятися, але вирішили все ж не ризикувати. Тому просто домовилися разом виходити в туалет, щоб обговорити те, що написали.

 

Коли вступили в університет, почали більше бешкетувати.

— Не раз бувало, що мене викликали відповідати, а йшла Яна. Одногрупники сміються, бо знають, хто де, а вчителі — поки що не всі, — розповідає Руслана.

Щоправда, студенти курсу теж не відразу зрозуміли, що з ними вчаться близнючки. Спершу дивувалися, як це одна дівчина може проходити повз так часто.

У бабусі дівчат також є сестра-близнючка.

— Навіть спільне фото маємо, на якому ми у бабусь на руках, маленькі, — каже Руслана.

Фото Влада Савицького, Миколи Муковоза та надані сестрами Ігнатовими