Як рибалки чиновників на гачку тримали
Весна 2014-го видалась у Ямполі бурхливою, як і по всій Україні. Вистачало і протестів, і поїздок активістів на Майдан, і спроб міліції цьому перешкоджати. Народ готував зміни, а влада до них готувалась.
Виявилось, змін ямпільчани чекають не лише в політиці. Коли Янукович уже втік, наші рибалки замислились про таке: риби тут у річках багато, а в бюджеті грошей після Януковича щось майже нема. І щоб звести кінці з кінцями, добре б ту рибу трохи половити. А тут нерест, формально ловить не можна. Що робити?
Вирішили рибалки попросити в голови райадміністрації дозволу ловити рибу вудкою на один гачок. Нересту так відчутної шкоди не буде, а сім’ям хоч якась копійка. Чому пішли в райадміністрацію? Хтозна: раз начальник, то й це має вирішити, подумали рибалки.
А в РДА тоді було не до риби. Взагалі мало до чого тоді владі було, бо ж по всій країні вона мінялась. Чиновників зі старої влади звільняли, чи обливали зеленкою, ще й якраз почала ширитись мода на інсталяцію «людина в костюмі у сміттєвому баку»… Ямпіль, звичайно, тихе містечко — але в ті дні можна було чекати всього. Чиновники принишкли.
А ви ж знаєте, який дрескод у ямпільських рибалок? Щось таке, щоби злитися з природою. Бажано, сіро-зелене, найкраще — камуфляжне. Як в армійців. Чи сотників на Майдані…
Зібрались рибалки перед РДА, а у влади й серце в п’яти. Що відбувається, невже штурмувати будуть? А ті чоловіки щось стоять собі спокійно, перемовляються. План захопленн продумують, чи що?
Раптом до рибалок хтось підбіг. Вже сивий ямпільчанин середнього віку, який любить займатись різними громадськими справами, вирішив, що час настав.
— За мною! На штурм!, — крикнув він. Рибалки перезирнулись. Але до того, як вони встигли дати якусь осмислену відповідь, чоловік уже зник у дверях райадміністрації.
Головою РДА тоді був Анатолій Комар. Із тривогою він визирав з вікна на вулицю. Що ті кремезні чоловіки собі думають? До чого готуватися? Які шляхи відходу?
Раптом у двері хтось обережно постукав.
— Зайдіть…
В кабінет зайшли кілька чоловіків у камуфляжі. Вимагатимуть документи? Печатки?
— Пане голово, можна нам на один гачок рибу ловити?
— А? Що? Ви про що це?
— Ну, нерест… — чоловіки явно ніяковіють. — А сім’ї годувати треба. То ми б на один гачок, та й усе. Хіба вона збідніє, та Мурафа?
Комар відчув надзвичайне полегшення. Вони не хочуть ніякого звільнення? Ніяких документів? Всього лиш якийсь один гачок?
— Та звичайно, хлопці, можна! Та які проблеми? — голова адміністрації сказав лагідним тоном. — Один гачок, Боже мій, які дрібниці.
Так рибалки спокійно отримали дозвіл, і пішли собі. А от чи мали в адміністрації право його видавати, так і лишилось неясним. Втім, кого це у той момент турбувало?
Будь-які співпадіння з реальними подіями чи людьми, без сумніву, випадкові.
Автор публикации
Схожі матеріали
У Мурафу запустили 550 кілограмів мальків
Рибалки з Білої та Гальжбіївки за три місяці зібрали з місцевих жителів 5 тисяч гривень на закупівлю малька. ...
Коментарі