Які скульптури створили під час пленеру у Буші. Фоторепортаж

Після пленеру скульпторів у Буші з’явилося вісім нових скульптур. Тут і двометрова арка, і порівняно невеликий і дуже схожий на живого кам’яний варан. Митці пояснили Дирижаблю, що вони хотіли сказати своїми роботами.

П’ять скульптур присвячені музиці подільського композитора Миколи Леонтовича, автора всесвітньо відомого «Щедрика». Це — тема цьогорічного пленеру в Буші. Ще три роботи майстри виконали у свій вільний час.

Наприклад, Сергій Жолудь, 33-річний скульптор із Запоріжжя, який зараз живе і працює у Львові, вибив із каменю зображення варана. Каже, на таку ідею його надихнув сам матеріал: камінь-пісковик з жовтими прожилками, який особливо цінується.

Зображення варана скачав в інтернеті. Зробив замальовки — і за два дні робота була готова.

Перед цим Сергій Жолудь виготовив скульптуру, що зображує ангела, який схилився над співаючими дітьми. Ця робота називається «Благословенний хор». Це вже шостий пленер художника в Буші.

Найшвидше закінчив свою роботу Назар Ткаченко. Він висік із каменю образ музи Леонтовича: вродливе жіноче обличчя, пташине крило. На одному боці роботи нанесений український орнамент, на іншому — нотний запис фрагменту однієї з мелодій композитора. Обличчя скульптури схоже на обличчя коханої дівчини майстра.

Поспілкуватися з ним Дирижаблю не вдалося. Закінчивши роботу, Назар Ткаченко одразу поїхав з Буші. Він уже два роки служить у зоні АТО і отримав звідти терміновий виклик.

Раніше часу поїхав також В’ячеслав Пастернак з Вінниці. Під час пленеру у нього помер рідний брат. Робота В’ячеслава залишилася незавершеною. Можливо, він повернеться її закінчити. Хоча, як каже Олександр Пірняк, скульптура має художню цінність і в її теперішньому вигляді:

— Там потрібно лише орнамент добити — і все.

В’ячеслав Пастернак — коваль. У Вінниці в центрі міста стоять три його роботи: металеві фігури поета, скрипаля і саксофоніста. Усі висотою під два метри. Особливість скульптур у тому, що вони пересувні, і автор час від часу переміщує їх з однієї площі на іншу.

Металеві інструменти, якими майстер працював у Буші, та зірку, яка прикрашає голову скульптури, він викував сам. З каменем В’ячеслав Пастернак працює рідко. А от у Бушу навідується часто: приїздить у гості та на відпочинок.

Ярема Мисько, онук відомого українського скульптора Еммануїла Миська, вирізав із брили кам’яну ліру. Для майстра зі Львова це вже п’ятий пленер у Буші.

— Назва моєї роботи — «Ліра Леонтовича». Композитора називали подільським Орфеєм, тому і виник такий задум — створити ліру. Зробив я її за вісім днів. У мене є ще одна творча робота — зображення тіла жінки на трипільський мотив. Існує кілька видів обробки каменю: механічними інструментами і ручною доводкою або лише ручною роботою. Жінка виконана ручною роботою. Для фактурності використовував молоток.

З-поміж усіх скульптур найбільше звертають на себе увагу дві величезні долоні з кам’яними зернами між ними. На кожному зерні вибитий знак музичної ноти. Робота називається «Зерна подільського Орфея». Її автор — 30-річний скульптор зі Львова Денис Шиманський.

— Це зображення рук Леонтовича із зерном пшениці, — пояснює Денис. — На кожній зернинці — нотка, бо це і є надбання композитора. Все своє життя він творив, дарував свою музику людям, ніби сіяв. І музика, як зерно, проростає в людях.

Поряд з учасниками пленеру створювала свою першу роботу з каменю 29-річна Маріанна Вахняк. Вона обробляла невеликий камінь, надаючи йому обрисів жіночого тіла. Дівчина приїхала у Бушу за компанію. Вона також скульптор, але створює вироби з глини. Закінчила Львівську академію мистецтв.

— Я звикла до м’яких матеріалів, а тут вирішила спробувати свої сили з каменем, — розповідає Маріанна. — Це важко, бо потрібно багато фізичної сили. Але мені подобається. Щось навіть виходить. Раджу всім спробувати.

Чотири з п’яти робіт, присвячених Леонтовичу, повезуть у село Марківка Теплицького району. Там є музей композитора, і скульптури прикрасять невеликий сквер поряд із ним.

Одна робота залишиться у Буші. Яка саме — ще не вирішили.

— Це така традиція: після кожного пленеру хоча б одна зі скульптур має залишитись у нас, — каже директор історико-культурного заповідника «Буша» Олександр Пірняк.

Три роботи, які скульптори зробили у свій вільний час, будуть виставлені на продаж. Точніше, дві, бо одну з них — кам’яного варана — уже викупив Олександр Пірняк. Суму угоди не називає.

Зараз у Буші по всій території заповідника розкидані 200 кам’яних фігур. Це найбільший парк скульптур в Україні та один із найбільших у Європі.

Майже всі скульптури в Буші створені під час пленерів. Цьогорічний з’їзд митців був уже тридцятим.